Читати книгу - "Енріке Портеро в Академії Баленсіага, Maurice Fedoux"

Вона похитала головою, явно збита з пантелику.
— Це завдання мало стати святом, а не цирком! Тому я змушена поставити всім чотирьом студентам найнижчі бали.

Щойно Мілен оголосила про найнижчі оцінки, Енріке важко зітхнув, але не здався. Він розумів, що такий поворот подій неприпустимий для нього і Хермоси.
— Мадам Ван Дер Валле, — підняв він руку, привертаючи її увагу, — прошу вас, дайте нам ще один шанс. Ми всі старалися, всі працювали, але трохи перестаралися. Я пропоную влаштувати змагання між двома командами. Ми з Хермосою змагатимемося проти Дієго і Рональдо.

Мілен примружилася, цікавість промайнула в її очах.
— Змагання? — перепитала вона.

Енріке, натхненний власною ідеєю, продовжив:
— Так! Обидві команди створять креативні образи для одного з учасників своєї групи. А суддями стануть усі студенти — вони проголосують за найкраще вбрання. Переможець отримає не тільки найвищі оцінки, а й ваше найвище пробачення, мадам Ван Дер Валле.

Після цих слів Енріке елегантно поцілував їй руку, що дуже сподобалося Мілен.

Рональдо, побачивши цей жест, здивовано підняв брови, а Хермоса кинула швидкий погляд на Енріке й одразу усміхнулася. Дієго гидливо подивився на цю сцену, але мовчав.

Мілен замислилася на мить, потім її обличчя осяялося посмішкою.
— Це… — вона зробила паузу, немов вибираючи слова. — Це просто блискуча ідея, месьє Енріке! Конкурс стане ідеальною можливістю для вас усіх проявити свою креативність, а для мене — побачити, хто гідний найвищих оцінок.

— Що ж, я приймаю вашу пропозицію, — Мілен посміхнулася ще ширше. — Готуйтеся, хлопці. Нехай переможе найсильніший! Але є одна умова: вас оцінюватимуть не тільки студенти. Ваші вбрання також розглядатиме журі, тобто я та ще який-небудь викладач.

— Як вам буде завгодно, мадам, — погодився Енріке.

Задоволена рішенням, Мілен підкликала ближче Рональдо і Дієго та обвела поглядом четвірку студентів:
— Отже, на наступному занятті ми влаштуємо змагання між двома вашими командами, — оголосила вона, посміхаючись із легкою ноткою суворості. — А поки що, оскільки ситуація змінилася, я не буду ставити вам оцінок за сьогоднішній урок. Але пам'ятайте, що на наступному занятті я чекаю від вас максимуму креативності та старанності!

Вона окинула всіх уважним поглядом і додала:
— Підготуйтеся як слід. Час на обмірковування у вас є. Ви маєте перевершити самих себе.

Енріке з полегшенням видихнув і кивнув на знак згоди. Рональдо, все ще збентежений тим, що сталося, пробурмотів щось під ніс, але виглядав більш упевненим. Хермоса лише посміхнулася, одразу починаючи обмірковувати майбутні ідеї, а Дієго, насупившись, усвідомив, що змагання буде непростим.

— На сьогодні все, — підсумувала Мілен. — Я чекаю від вас блискучих результатів на наступному уроці.

Глава 10

Незважаючи на те, що Мілен залишилася незадоволена вбранням Енріке та Хермоси, інші студенти були в повному захваті. Щойно урок закінчився, вони відразу оточили двох, благаючи зробити спільне селфі.
— Народ, це просто бомба! — захоплено вигукнула одна зі студенток, тримаючи телефон напоготові. — Можна з вами фото? Будь ласка, не знімайте ці костюми!

Енріке, все ще дещо збентежений реакцією Мілен, не зміг стримати посмішку й кивнув.
— Звичайно, — відповів він, поправляючи один зі шкіряних елементів на своєму вбранні. — Пофоткаємось!

Хермоса також із задоволенням брала участь у фотосесії, приймаючи різні пози і насолоджуючись увагою. Студенти не переставали хвалити їхній образ:
— Цей макіяж просто шикарний, — додав один із хлопців, роблячи черговий знімок. — Ви двоє — справжні рок-зірки!

Шанувальники не давали їм спокою і в коридорах. Щоразу, коли вони намагалися пройти до виходу або в інше приміщення, хтось обов’язково підбігав із проханням про нове селфі.
— Ще одне фото! Ну, будь ласка! — почув Енріке, коли вони з Хермосою знову зупинилися біля групи студентів.
— Гаразд, ще одне, — розсміялася Хермоса, приймаючи позу рок-метелика з чорними шипами.

Ця увага явно надихала обох, і хоча урок закінчився, відчуття тріумфу не полишало їх.

Енріке йшов коридором, оточений групою студентів, які продовжували просити спільні фото і захоплювалися його креативним образом рок-кактуса. Він почувався на вершині успіху, доки раптом з-за рогу не з'явився Еверо Серп'єнте. Щойно Еверо помітив натовп навколо Енріке, його обличчя набуло незадоволеного виразу. Він підійшов до них швидким кроком, і студенти миттєво притихли.

— Що за цирк ви тут влаштували? — холодно запитав Еверо, оглядаючи групу. — Ви всі займаєтеся дурними селфі замість того, щоб вчитися? Вам що, мало домашніх завдань? То я можу підкинути декілька, щоб вам було чим зайнятися.

Шанувальники Енріке миттєво розійшлися під суворим поглядом викладача, залишивши самого Енріке, який намагався триматися впевнено.
— Вибачте, ми просто… — почав Енріке, але Еверо його перебив.
— Портеро, як ти смієш відволікати студентів від навчання і самостійної роботи? Ти маєш такий вигляд, ніби втік із пародійного концерту.

Еверо повільно обійшов навколо Енріке, презирливо оглядаючи його костюм.
— Це вбрання… просто втілення несмаку. Чорні шипи? Шкіряні елементи? Це балаган, а не мода. Ти прищеплюєш студентам повний несмак. На уроці ти так завзято виступав проти несмаку, а тепер сам у ньому потонув по вуха.

Він підійшов ближче, примружившись, і вказав на окуляри Енріке.
— І ці безглузді окуляри… Ти що, досі не зрозумів, що вони тобі абсолютно не пасують?

Енріке відчув, як до нього підступає роздратування, але спробував стриматися.
— Ці окуляри, які вам так не подобаються, зробив сам Дон Олівіо. — Він зробив паузу, спостерігаючи, як Еверо насупився. — І, чесно кажучи, я здивований, що ви, як історик моди, не змогли розпізнати його стиль і майстерність. Записати роботу Дона Олівіо в категорію позбавленого смаку ширвжитку? Мені здається, це ганьба для історика моди.