Читати книгу - "Війна тривалістю в життя, Lazy Genius"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Гібат:Джіра,в мене є ось цей клинок.Знаєш про нього щось більше?
Джіра:Хмммм,Клинок Равуеджа.Клинок яким може користуватися тільки володар темно-фіолетового Хітсу.Я так розумію,ти володієш саме ним.Скажемо цей меч не може нікого поранити,якщо він не торкнувся володаря данного Хітсу.Цей меч може віббрати в себе силу Хітсу користувача.
Я не зможу ранити нікого даним клинком.Але ранити тебе зможу.А ось ти,твій рід особливий.Самий відомий представник твого роду був Шігамі Натор.
Гібат:Шігамі,я зустрічав його.В своїх снах,він розповідав мені про те,як знищив людство в свої часи.
Джіра:Саме так,то була найкривавіша битва за історію людства.Та людина стала монстром.Я не хочу,щоб ти став таким самим,Гібате.
Гібат:Я не стану,я захищу всіх тут.І не дам силі демона поглинути мене.Заради себе,заради Сутекі,та всіх дорогих мені людей.Я захищу всіх.
Старий,мені щось трохи стає зле.Я зараз....
Гібат падає на землю,та відключається.
Кадр змінюється на людину,яка стоїть на дереві поміж зруйнованих будівель.
???:Хмм,а він молодець.Взяв під контроль силу демона.Не думав що він в такі швидкі строки отримає його силу.Але,тим цікавіше.Отже,залишилось 12 годин до початку.Треба швидше звідси тікати.Ще не настав час мого представлення.
Людина починає бігти від компанії героїв.
Кадр знову змінюєтся на героїв.
Гібат:Я лише одного не можу зрозуміти,чому Мискам перейшов на бік Гіна.
Джіра:Думаю,в тебе ще буде можливість його зустріти.Але щось мені підсказує,що ви будете по дві різні сторони.
Гібат:Якби я не хотів.Але якщо він не змінить свою думку під час бою,я його вб'ю.В мене не буде іншого виходу.
Сутекі:Гібат,я тебе попрошу,ти спочатку Поговори з ним,можливо вдасться його вмовити.
Гібат:Сутекі,він доросла людина,він сам може вирішити що йому дорожче.
Мееі треба трошки побути одному.Повертайтесь до дому Джіри.Я скоро підійду.Тут недалеко є місце в яке я хотів сходити.
Сутекі:Тільки будь обережний.
Гібат:Як скажеш рідна)
Сутекі та Джіра пішли додому.А ось Гібат пішов в сторону дуже пам'ятного для себе місця,він йшов туди години дві.
І ось нарешті перед ним став такий пейзаж.Все навколо було якимось моторошним,дерева,які були листків.Ні звуку птахів,або якихось живих створінь.Тільки одинокий будинок,який був у відмінному стані.Гібат підійшовши ближче,бачить напис на паркані:"Чужакам вхід заборонено".Але Гібат знав хто проживає в цьому будинку.Гібат починає стукати по паркану.Через хвилину,він чує як до нього хтось виходить.
???:Хто сміє мене турбувати?
Гібат:Пані Лілі,це я Гібат.Пам'ятаєте мене?
Лілі:Оооо,Гібате,заходь,ще зі школи тебе не бачила.Мій синок не з тобою?
Лілі виглядала дуже змученою,вік якої був років на 50,сиве волосся,та зростом десь 170 см.Вдягена вона була в старий одяг,ще з давніх часів.
Гібат:Не хвилюйтесь,з ним все добре.Він вирішив піти в одиноку подорож,щоб стати кращим.Не міг до вас не зайти,був тут майже поруч.Адже в свій час ви замінили мені мати.Я взагалі прийшов до вас,з одним проханням.Ви ж колишня знахарка.Зможете допомогти мені в одній справі.
Лілі:Гібате,я вдячна,що ти пам'ятаєш про мене,але я вже давно не практикувала це.З тих пір коли я переїхала сюди,після того як батько Мискама покинув мене.Я перестала практикувати це.
Гібат:Пані Лілі,я вас дуже прошу.Мені стерли спогади про важливих людей.
Мені треба згадати це все.Це дуже важливо.
Лілі:Добре,але дай мені пару хвилин.
Поки йде приготування до процесу.Гібат відійшов щоб подумати про події.
Гібат:Я не можу сказати їй,що Мискам зрадив мене,і перейшов на бік ворога.Вона не витримає цього.Я не буду їй цього казати.
Лілі:Гібате,іди сюди,все готово.
Гібат:Ідууууу,нарешті зараз я згадаю щось важливе про Гіна.
Лілі та Гібат заходять до будинку,сам будинок був чистим та охайним.Вони піднялись на другий поверх.Та пішли в крайню кімнату.
Лілі:Слухай мене уважно,лягай на ліжко.Та подумай про те що хочеш згадати,і в кінці випий ось це.
Гібат:Я зрозумів.Давайте сюди цю пляшку.
Гібат бере напій,лягає на ліжко,починає згадувати випускний,там де шлях Гібата і Мискама розійшовся з Гіном.
Лілі:Пий зараз."Хай ця людина,пробуде в собі спогади,які були забуті,і хай ця людина,пробуде правду,яка ховаєтся десь в закутках його розуму.
Гібат випиває воду,і переноситься знову в той час,саме після фрази Мискама,що в нього є якийсь план.
Випускний,класу Гібата
Мискам:Ходімо,в мене є план.
Гібат:Що ти задумав?
Мискам:Я впевнений,що Юнона просто хоче використати Гіна,для своїх цілей.Тому я вигадав такий план.Нам треба сходити,та заставити Юнону проговоритись про її справжні наміри.
Гібат:Як ти взагалі це зібрався робити?
Мискам:Все просто.Я відволічу Гіна,а ти підійдеш до Юнони.Все ходімо,мій план ідеальний.
Хлопці пішли у напрямку Гіна,та Юнони.
Мискам:Гін,можна тебе на пару хвилин?
Гін:Гаа,а Мискаме,звичайно можна.Юнона,я скоро повернусь.
Гін та Мискам відходять в інший бік.
Тим часом Гібат спирається об кут і починає говорити.
Гібат:І як тобі випускний?
Юнона:Га?Аааа,Гібат,що тобі треба?
Гібат:Та так,хотів поговорити.Що,сильно тобі Гін подобається?
Юнона:Ти тут яким боком?Це тебе не стосуєтся.Моє життя,що хочу те і роблю.Чи ти звздриш,що я тебе не обрала.
Гібат:Хе,не те що заздрю,друга свого шкода.Бо почав зустрічатися з такою двухособистною людиною як ти.Не те щоб я бажав вам зла.Але я не хотів би бачити тебе поруч з ним.Ти явно з ним не з любові до нього.
Юнона:Хаха,що ти верзеш?Не заздри га,але знаєш,Гін все одно повірить мені.Тому слухай сюди.Ти взагалі знаєш,які в нього статки?Яка в нього спадщина?Це багато мільярдні статки.І якщо я стану його дружиною.Це все буде моїм.Розумієш?Хоча Гін все одно імпонує мені як чоловік,але для мене головне,це гроші.
Гібат:Хаа,я так і знав,Мискаме!!!Гін!!!!Можна вас сюди.
Гін та Мискам підходять до Юнони та Гібата.
Гібат:Гіне,ти впевнений,що зррлтив правильний вибір,що обрав Юнону?
Гін:Знову ти за своє,перестань заздрити мені.Ми вже говорили на цю тему.
Гібат:Вона з тобою через твою спадщину.Їй від тебе треба тільки гроші.Гіне,кому ти повіриш більше,друзям з якими знайомий багато років.Чи дівчині,яку ти пізнав більше лише недавно?
Гін:Гібате,вона не стала твоєю дівчиною.То тепер ти хочеш просто щоб вона мучалась?Гібате,ти ж розумна людина,то чому кажеш таке?
Гібат:Взагалі,вона тільки що сама це мені сказала.
Юнона:Він бреше,він просто хоче помститися мені,бо я тоді його відшила.
Гін,я тебе кохаю,і буду з тобою,навіть якщо ти будеш бідний.
Гін:Хлопці,ви дуже змінились.Ви не ті друзі,з якими я давав клятву.Ідіть звідси,поки ми повністю не посварились.
Гібат:Знаєш,що?Іди під три чорти.Якщо ти бовдур,то будь-ласка,залишайся з нею,але про нас можеш забути.Потім ти ще згадаєш мої слова.Бувай Гіне....
Гін:Хахаха,ну і валіть,ви два бовдура.Які навіть не хочуть радіти за друга,а просто кажуть,що моя кохана дівчина,насправді не кохає мене.Мені не треба такі друзі.
Гібат:Все сказав?А тепер Юнона,сподіаюсь твоя натура шльондри прояснится якомога швидше.І Гіна ми ще втратимо.
На цю розмову збіглися всі люди що були в тому кафе.І стали дивитись на цю розмову.
Гін:Ти що зараз сказав?А ну іди сюди.
Гін біжить в сторону Гібата що йде в сторону виходу.Гін замахується кулаком в сторону Гібата,але той ухиляється і робить підніжку Гіну,від чого той падає прямо на брудну траву.Від чого всі навколо почали сміятися з нього,через те що,він хотів помститися за образу своєї дівчини.Але не зміг навіть завдати шкоди образнику.
Гібат:Гіне,навіть і не думай вставати.Я не хочу тебе бити.Тому просто і далі лежи в брудній траві.Тобі ж я так бачу подобається бовтатись в бруді.При чому що сам,що і водиться з такою самою брудною людиною.Люди навколо почали сміятися ще дужче.Гін лежав,і його захоплював гнів.Саме в цей момент,у Гіна з'являлась одна родимка,яка мала в собі силу демона Смерті.
Гін:Тиииии,нііі,ви всі ще пожалкуєте про цей момент.Я знищу вас всіх,ви ще будете благати мене про пощаду.Запам'ятайте мої слова,чортові покидьки суспільства.Юнона,ходімо звідси.Агов Гібате,а з тобою,я ще обов'язково зустрінусь,і змушу тебе вибачитися за ці слова.
Гібат:Ага,як скажеш,давай іди вже звідси.
На цьому шляхи Гібата,Мискама та Гіна розійшлись.
Гібат прикидається від сну.
Гібат:Кха,кха,я все згадав,тепер то я зрозумів,чому Гін мене ненавидить,але навіщо мені було стирати ці спогади?
Лілі:А якщо не секрет,можливо ти знаєш хто тобі стер спогади?
Гібат:Мій батько,але це дивно,він зник з мого життя,десь в років 11.І я взнав,що він вже мертвий.Тому я так і не дізнаюсь,для чого це було йому.
Лілі:Ти сказав мертвий?Але ж......
Лілі не встигла договорити,бо стався вибух.Стеля почала падати.Гібат пригає в сторону Лілі,щоб відкинути її,але йому не вистачило зовсім трохи,вони провалилися на перший поверх.Гібат намагається знайти Лілі серед уламків,і ось розбираючи завали,він знаходить Лілі,яку придавило двома тяжкими балками.
Гібат:Пане Лілі,я вас витягну зараз.
Лілі:Гібате,не треба,міц час прийшов.Я загину тут,саме в цьому будинку.Але будь-ласка Послухай мене. Обов'язково передай моєму любому синочка,що я його люблю всією душею,і передай йому,що я хотіла б,щоб він був хоробрим і мужнім хлопчиком.І ще одне,твій батько,ти сказав що він мертвий.Але він приходив до мене,тижні два назад.І ми з ним розмовляли про різне.Він мене просив щоб я подивилась в майбутнє,саме про майбутнє Мискама, і твоє.Я не змогла цього зробити.І він просто пішов.Я навіть не запитала у нього багато чого.Тому Гібате він живий.
Гібат:Що?????????Не може.....бути......
Лілі:Прощавай Гібате......
Лілі опускає голову на землю,та з посмішкою на обличчі помирає......
Гібат почав пускати сльози,і дістає її вже бездиханне тіло з під завалів.Гібат йде скрізь вогонь з тілом Лілі на руках.І виходячи на вулицю він бачить вже всім знайому людину.
Гібат:Так це твоїх руках справа.Хех,ну що ж,схоже прийшов час мені вперше спробувати свої нові сили.
Гібат кладе тіло Лілі поруч
Гібат:Зачекайте пане Лілі,я поховаю вас належним чином,але поки що мені потрібно вбити одну людину.Агов Ведмідю,давно не бачилися
Ведмідь:Моє ім'я Кіканура,хоч мені сказали вбити тебе трохи пізніше,але я так подумав,і вирішив.А чого чекати??Вб'ю тебе тут і зараз.
Обидва стоять один від одного на відстані десь 10 метрів.Навколо ні душі,лише будинок який досі палає.Небо починає згущатися,і починає іти дощ,кадр змінюється на Гібата,який стоїть під дощем,та його волосся починає ставати все більш мокрим,а його обличчя починає приймати злий вираз.
Гібат:Ця жінка,замінила мені мати.Вона любила мене,і свого сина,а ти просто взяв і забрав в неї життя.Я тобі цього не пробачу паскудо.
Кіканура:Ха,ця стара,та мені байдуже якось хто вона була.Якщо хочеш помсти,то нападай
Глава закінчується на кадрі в якому Кіканура та Гібат стоять напроти один одного,і на них обох падають краплі дощу.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна тривалістю в життя, Lazy Genius», після закриття браузера.