Читати книгу - "Бог ніколи не моргає"

Ні, я не брала участі в цій програмі і не планувала долучатися в майбутньому. Річ не в тому, що я боялася довірити комусь свої гроші. Я боялася самих грошей. Я неправильно розуміла біблійні слова про те, що грошолюбство є коренем усякого зла. Тож самі гроші я і вважала злом. Бажання мати більше грошей — хіба це не жадібність? Той план здавався мені якоюсь махінацією. Тому я й далі відмовлялася від «дармових» грошей — не тільки від 25 %, а й від усіляких складних відсотків.

Але співробітник таки зумів мене переконати: «Тобі дають гроші. Чому ж ти від них відмовляєшся?» Я все-таки вклала гроші в той план, проте через свій страх і незнання втратила роки потенційного заробітку.

Про переваги складних відсотків я дізналася через багато років, коли зустріла свого чоловіка Брюса. Він відкрив мені цю важливу фінансову концепцію. Альбертові Ейнштейну часто приписують слова: «Найпотужніша сила Всесвіту — це складні відсотки».

Якби ж я раніше дізналася про те, що з часом сума зростає. Колись у мене був депозитний сертифікат на кількасот доларів. Кожні два роки я знімала відсотки й витрачала їх. Це був мій бонус. Гроші задарма. Ура! Я ніколи не думала про збільшення відсотків. Ніхто ніколи не пояснював мені, що я можу отримувати додаткові відсотки від суми, яка накопичилася за ці два роки. Ось так гроші працюють на вас. Ви можете вкладати їх в акції, в інвестиційні фонди — це вже вирішувати вам і вашому фінансовому консультантові. Просто не чіпайте цих грошей, навіть відсотків. Ви можете розраховуватись із прямого депозиту. Вчіться жити на те, що залишається.

Відома книжка Девіда Чилтона «Заможний перукар» дуже доступно пояснює систему складних відсотків. Видана у 1989 році, ця книжка містить істину на всі часи. Отже, суть така: Рой, заможний перукар, живе в маленькому містечку і навчає своїх клієнтів, що варто відкладати гроші на старість, незалежно від того, скільки вам років. Чим швидше, тим краще. Насправді, найкраще почати якомога раніше. Рой розповідає історію про 22-річних близнюків, які вирішили відкладати гроші на старість. Один із них відкрив особистий пенсійний рахунок і протягом шести років вносив по дві тисячі доларів на рік. А тоді припинив докладати гроші. Йому нараховують 12 % річних, що дуже навіть непогано. Інший близнюк зволікає і відкриває свій пенсійний рахунок аж на сьомий рік, саме тоді, коли його брат уже припинив вносити гроші. Протягом 37 років він вносить по дві тисячі доларів на рік. Йому теж нараховують 12 % річних.

Коли обом братам виповнюється шістдесят п’ять, вони йдуть повечеряти і порівняти суми на своїх пенсійних рахунках. Другий близнюк, який знав, що його брат припинив вносити гроші ще тридцять сім років тому, цілком упевнений, що сума на його рахунку буде принаймні вдесятеро більшою, ніж у брата. Аж ніяк. У шістдесят п’ять вони обидва мають однакову суму — мільйон двісті тисяч доларів.

Ця історія вражає мене щоразу, коли я її чую. Перший брат вносив по дві тисячі протягом шести років. Якщо ви підрахуєте, то побачите, що разом він вніс 12 тисяч. Другий брат вносив по дві тисячі протягом тридцяти семи років і, таким чином, разом вніс 74 тисячі доларів — у шість разів більше, а заробив стільки ж — мільйон двісті тисяч. Висновок: починайте відкладати на старість прямо зараз і залиште в спокої відсотки, щоб вони нарощували додаткові відсотки. Єдине, чого я не розумію, — чому Рой досі стриже волосся, якщо він мільйонер?

Цю концепцію прозвали «Десятивідсоткове рішення», або «Спершу заплати собі». Відкладіть десять відсотків від заробітку на довгостроковий рахунок і не чіпайте цих грошей. Ні основної суми, ні відсотків. Нехай собі примножуються.

У мого чоловіка є двоє синів від попереднього шлюбу, і він постійно повторює їм і моїй дочці: «Завжди спершу заплати собі». З кожного подарунка на день народження чи Різдво, з кожної прибавки до зарплати відкладайте 10 %. Це чудова звичка, якої можна навчити вже з дитинства, коли даєте гроші на кишенькові витрати. Тут навіть не йдеться про силу волі. Вам лише потрібно набратися сміливості і взяти на себе повну відповідальність за власне життя й майбутнє.

Урок 25. Ваше щастя залежить лише від вас, бо лише ви — директор власного щастя

Чоловіки не вміють читати наших думок. Усі жінки знають про це, але все одно багато жінок тиснуть на своїх чоловіків, хлопців і коханих, щоб вони таки спробували здійснити цей нездійсненний подвиг.

Згадайте День святого Валентина, який приносить жінкам найбільше розчарувань (після Нового року, звичайно ж). Скільки жінок знають, чого хочуть, але навіть не натякнули на це своїм обранцям. Ви хочете отримати коробку цукерок «Годіва», а він дарує вам їстівну білизну. Ви хочете піти в театр, а він веде вас на баскетбольний матч. Ви хочете романтичну вечерю при свічках, а він приносить додому фастфуд.

Чоловіки й жінки були б набагато щасливішими, якби розуміли, чого самі хочуть, і дбали про власні бажання й потреби.

Багато років я почувалася нещасною у свій день народження, День святого Валентина, на Новий рік і навіть на вихідних, коли ходила на побачення, тому що очікувала від чергового чоловіка чогось надзвичайного, чогось такого, що зробить мене щасливою. Але була одна проблема — я ніколи не казала, чого хочу. Навіть самій собі. Щоразу, коли він питав, який будемо дивитись фільм, я знизувала плечима, навіть не глянувши, що показували того дня. Щоразу, коли він питав, куди ми підемо вечеряти, я відповідала, що мені байдуже, хоча насправді мені так кортіло поласувати піцою «У Луїджі» або млинцями «У Лючити».

Чому я не могла просто сказати, чого хочу? Тому що тоді, коли, набравшись сміливості, я казала, але не отримувала цього, то почувалася геть пригніченою. Щоб уникнути відмови, я вирішила тримати свої потреби й бажання при собі. Я думала, якщо їх не озвучувати, то є бодай маленький шанс, що вони здійсняться. Ось до такої дивної інтелектуальної гри вдаються жінки, але здебільшого програють.

Я розкрила велику таємницю. Якщо хтось питає вас, чого ви хочете, припиніть заперечувати, що у вас є потреби, припиніть приховувати свої найпалкіші бажання через страх не отримати бажаного, а спробуйте ось що: запитайте себе, що може принести вам справжнє задоволення. Не обмежуйтесь однією відповіддю, придумайте хоча б три варіанти, які вам до вподоби, і запропонуйте обрати. Таким чином, у людини буде вибір, та й ви не будете розчаровані.

Коли йдеться про побачення, роботу, шлюб, батьківство чи будь-які стосунки, ви