Читати книгу - "Нам воно святе! Пісні січових стрільців"

розважить і спати ляже, Він хоч почує, та не розкаже. Дам руку на хвилю, та уст не нахилю, Боюся погуби, мій ти голубе! Видная ніченька, милий козаче, ще хто побачить. Хто ж сиротині таке пробачить? Не бійся, миленька, хоч нічка видненька, І місяць світить – він не помітить! Яснії зіроньки лягають спати. Хто ж буде знати? Дай же устонька поцілувати! Ой чого ж ти зажурився
Вірш і музика Романа Купчинського Ой чого ж ти зажурився, стрільче молодий, Чом зітхання вилітають Із твоїх грудей? Чи дівчину полюбив, Чи калитку загубив, Чи на вправах пан отаман був на тебе злий? Чи калитку загубив, Чи на вправах пан отаман був на тебе злий? «Ні, на вправах пан отаман Мене не сварив, Ні калитки дорогої Я не загубив. Тільки на біду Дівчиноньку молоду Безнадійно, але вірно, Щиро полюбив. Дівчиноньку молоду Безнадійно, але вірно, Щиро полюбив». «Не журися, молод стрільче, Бо жура зведе! Друг для друга добру раду Завсігди найде! Очком-бочком заверни, Острогами подзвони, А за місяць дівчинонька Вже твоя буде! Острогами подзвони, А за місяць дівчинонька Вже твоя буде!» Ой послухав тої ради Січовий стрілець, Своїй журі безконечній Він зробив кінець. Очком-бочком завертав, Обіймав і цілував, А теольог дівчиноньку Повів під вінець. Обіймав і цілував, А теольог дівчиноньку Повів під вінець.