Читати книгу - "Сніданок на снігу"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Бодю, — прошепотіла вона, дивлячись на його могутню спину, що рівномірно рухалася від дихання.
Зарецький мовчав, Людмила відчула, як він затамував подих.
— Ну Бодю…
— Що? — здригнувся він після дрімоти.
— А за що ти мене любиш?
— Що?
— За що ти мене любиш? Ти ж мене любиш?
— Я? Люблю. А що?
— Так за що ти мене любиш?
Зарецький засопів, перевернувся на живіт і збив руками подушку під головою.
— Ну?
— Не знаю, — сказав він.
— Це добре, — пригорнулася до нього Людмила і поклала руку йому на плече.
— Що тут доброго? Хоча — ні! Знаю! Я люблю тебе за все!
— За все-все?
— Так.
— Повністю за все? Хіба так буває?
— Був такий харківський фізик Ландау. Так от: у нього була формула жіночої краси — за бажання її можна буде знайти в Інтернеті, за цією формулою можна було визначити, чи можливо полюбити конкретну жінку.
Людмила від радощів аж зірвалася й почала його термосити:
— Розкажи!
— Може, зранку? Уже пізно — і формулу не побачиш.
— Я запалю свічки! Я миттю!
Вона зірвалася, побігла в темінь кімнати, зачепила крісло, яке гримнулося об підлогу. Зарецький намагався розгледіти, як вона вовтузиться, але в темряві нічого не бачив — лише її біляве тіло миготіло. Нарешті Людмила клацнула в кутку запальничкою, запалила три свічки на високому дерев’яному підсвічнику, від чого світло вирвало її обличчя, груди, плечі й руки із темені, взяла папір і підійшла до нього.
— Хочу формулу! Хочу формулу!
— Давай спати…
— Формулу!
Зарецький ліниво підвівся, обіпершись на лікті, потім так само повільно сів, склавши ноги по-турецьки, підклав під аркуш паперу одну з книжок і взявся малювати.
— Холодно, — незадоволено сказав він.
— Камін ще не згас. Підкинути дрова?
— Потім. Я підкину.
Невдовзі він покликав до себе Людмилу і показав їй формулу жіночої привабливості за Ландау:
L ≈ KMT . N2P
— Якщо я нічого не забув і не сплутав, то K — це об’єм жіночого бюсту в сантиметрах, M — стегон, також у сантиметрах, T — зріст жінки, N — її талія в сантиметрах, а P — вага у кілограмах.
— Ой, як цікаво! І що це все означає? Де краса?
— Не газуй. У часи Ландау, як стверджують його сучасники і соратники, еталоном жіночої краси були параметри, коли К дорівнювало 80, M…
— Не спіши! Що таке К?
— К — це бюст.
— Ага, давай далі…
— Так от, М — 80, N — 60…
— Що таке N? Талія? Точно — талія…
— Ти постійно мене перебиваєш, — незадоволено сказав Зарецький.
— Пробач.
— Я вже заплутався.
— Ти сказав, що груди і стегна мали в об’ємі по 80 сантиметрів, а талія 60.
— Справді? Тоді поїхали далі. Зріст — Т — 170, а вага, Р — 60. Так от, сумарно ці показники 80—80—60—170—60, атрибут тогочасної жінки-моделі, відповідали за п’ятибальною шкалою найвищій оцінці — 5. Якщо взяти показники 120—120—120—170—100, тоді, за формулою Ландау, отримаємо лише 2 бали.
Людмила задумалася. Зарецький уважно на неї поглянув й усміхнувся. Вона помітила, що йому раптом стало весело, і її обличчя напружилося.
— Навіщо ти мені розказав про цю ідіотську формулу? Хотів натякнути, що я для тебе товста і не вписуюсь у «5 балів»?
— З
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сніданок на снігу», після закриття браузера.