Читати книгу - "Співучасть у злочині"

Пособництво як сприяння вчиненню злочину припускає діяльну участь і навряд чи таким можна вважати просте схвалення злочину. В іншому випадку можна дійти розширювального тлумачення пособництва, не заснованого на законі.

У законодавчому визначенні пособництва передбачені способи і засоби надання допомоги у вчиненні злочину. Ці способи і засоби можуть бути фізичними (матеріальними) та інтелектуальними (психічними). Саме тому в теорії кримінального права розрізняють інтелектуальне і фізичне пособництво. Інтелектуальне пособництво полягає у сприянні вчиненню злочину інтелектом, фізичне — фізичною діяльністю. Інтелектуальне пособництво дуже схоже на підбурювання. Відмінність між ними полягає в тому, що інтелектуальне пособництво не є злочинною ініціативою, а є лише підтримкою вже виявленої ініціативи[138].

Поділ пособництва на інтелектуальне і фізичне в юридичній літературі проводиться давно.

Ще М. С. Таганцев між пособниками розрізняв: 1) пособників інтелектуальних, які у різні способи і засоби сприяють створенню злочинного наміру, надаючи, наприклад, поради і вказівки, коли і де зручніше вчинити злочин; зміцнюють рішучість головних винуватців; або своїми зауваженнями, вказівками полегшують вчинення злочину; дають обіцянку приховання слідів тощо; 2) пособників фізичних, які сприяють своєю фізичною діяльністю, припускаючи, звичайно, що вони беруть участь свідомо і за згодою[139].

На думку М. І. Ковальова, інтелектуальне пособництво є умисними активними діями, що виражаються у психічному впливові на свідомість та волю виконавця, і такими, що зміцнюють його рішучість вчинити злочин[140].

Зазначені автори відносять до інтелектуального пособництва «зміцнення рішучості вчинити злочин». На наш погляд, це не зовсім вірно. Пособник не може зміцнювати рішучість, наприклад, виконавця вчинити злочин, тому що це вже зробив підбурювач. Якщо ж пособник «змушений» зміцнювати рішучість вчинити злочин, це означає, що діяльність підбурювача була невдалою. Пособник може лише полегшувати, сприяти, допомагати вчиненню злочину[141].

При інтелектуальному пособництві розглядуваний співучасник дає поради виконавцю, вказівки, як краще вчинити злочин, надає для вчинення злочину необхідну інформацію тощо. До цього виду пособництва належить заздалегідь обіцяна допомога у приховуванні злочину[142].

В. К. Грищук зазначає, що інтелектуальне пособництво — надання порад, вказівок і заздалегідь обіцяне приховування: 1) знарядь чи засобів вчинення злочину; 2) злочинця; 3) слідів злочину; 4) предметів, одержаних злочинним шляхом; заздалегідь обіцяне придбання чи збут предметів, здобутих злочинним шляхом; заздалегідь обіцяне сприяння іншим чином приховати злочин[143].

Сприяння вчиненню злочину порадами чи вказівками полягає у наданні іншим співучасникам інформації щодо найбільш прийнятних місця, часу, способів вчинення злочину та інших обставин, що є необхідною для реалізації спільних злочинних намірів[144].

Надання інформації за своїм характером є близьким до поради і вказівки, але порівняно з порадою вона є більш нейтральною. Порада і вказівка виявляє інтерес до безпосереднього вчинення конкретного злочину. Надання ж інформації — це проста передача відомостей про потерпілого, про об’єкт злочину, про засоби його охорони, про можливі перешкоди на шляху здійснення злочинного задуму за видимої відсутності якої-небудь особистої зацікавленості до самого факту злочину, про який, звісно, інформатор має достатнє уявлення. Тому не можна зводити «сприяння вчиненню злочину порадами чи вказівками» до простого надання інформації.

Під порадою слід розуміти роз’яснення, як краще чи безпечніше підготувати злочин, яким шляхом доцільніше його здійснити, в який час краще почати вчинення задуманого, кого залучити в співвиконавці, тобто будь-яка інформація, рекомендація, що має відношення до вчинення основних чи факультативних елементів складу злочину.

Під указівкою розуміється настанова чи роз’яснення, як діяти у цьому випадку. В усьому іншому розбіжність між порадою і вказівкою виявити досить складно. Поради і вказівки можуть бути надані як усно, так і письмово, тому не завжди потрібно, щоб виконавець і пособник спілкувалися між собою безпосередньо. Поради і вказівки можуть бути зроблені відкрито чи в замаскованій формі.

Надана заздалегідь обіцянка переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або в інший спосіб сприяти приховуванню злочину є інтелектуальним пособництвом. Саме завдяки тому, що таке приховування обіцяне заздалегідь, робить цей вид причетності до злочину пособництвом. Тут обіцянка зміцнює рішучість злочинця, усуває вагання і збільшує шанси на безкарність. Саме завдяки обіцянці заздалегідь приховати інтелектуальне пособництво стає в причинний зв’язок зі злочином. Наступне виконання чи невиконання обіцянки вже не відіграє якої-небудь ролі в юридичній оцінці цього пособництва. Хоча закон нічого не говорить про обіцяне заздалегідь потурання злочину, воно також може виявлятися інтелектуальним пособництвом, коли між цією обіцянкою і вчиненим злочином є причинний зв’язок (зміцнення рішучості вчинити злочин). Під обіцянкою слід розуміти не тільки словесне запевняння чи вираження згоди, але й різні конклюдентні дії.

Фізичне пособництво полягає у вчиненні діяння, що допомагає виконавцю виконати об’єктивну сторону при вчиненні злочину. Наприклад, передача виконавцю зброї для вчинення вбивства, знарядь для відкриття сейфа, відключення сигналізації