Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

А тут нічого й подібного не було. «Я, моя, мені». І погляд, як у хижака, що вистежує здобич. Насторожений, вивчаючий, в кращому випадку поблажливий. Немов вона річ, яка давно належить йому і лише через якесь прикре непорозуміння не стоїть під склом у вітальні.

Дінка старанно відводила погляд, але очі проти волі ковзали по пружних м'язах пресу, широких прокачаних плечах, міцній шиї. За цю шию вона хапалася зовсім недавно, коли...

Вона залилася рум'янцем від нігтів на ногах до кінчиків волосся. Повз Доміна це не пройшло, і він здивовано підняв брови. А Дінці знову стало прикро до сліз, адже все могло бути інакше.

«Не могло. Схаменись, ти в іншому світі». А в цьому світі інакше бути просто не може. Тут можна або купити, або змусити, або обдурити. Це в тому, її рідному світі хлопці тягають дівчатам квіти, дивляться закоханими очима і шепочуть ніжні слова.

Свідомість ворухнулася і видала уривчасті фрагменти нещодавнього минулого, де вона чула палкий нескладний шепіт, дуже схожий на... Мабуть, не зовсім вона була в відключці, та все одно, розібрати щось було неможливо, міг би і більш розбірливо шепотіти, хоча ні, «моя» там точно раз двадцять було. Так звідки їй знати, що він там шепотів? Може, команди віддавав, нам, князям, тільки дай наказувати і командувати.

Ну чому б їй не закохатися в когось із тих хороших хлопців, якими аж кишить університет? Чому вона по-справжньому не закохалась у Влада, вона ж тільки полегшено зітхнула, коли він запропонував розлучитися. Можна було б бігати на побачення, зустрічатися між парами, гуляти по місту і цілуватися до нестями на набережній під липами.

Але ні, ми не шукаємо легких шляхів. Ми йдемо працювати в казино, закохуємося в якогось відмороженого циніка, а потім проливаємо ріки сліз на вівтарі любові. Так, вона дійсно винна, тут Горець влучив у ціль, не дивлячись.