Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— О! — вигукнула Ліїн, зрозумівши, що настільки цінним даром напевно володіє і капітан Велівера. Цікаво, що це за надцінний дар? Настільки цінний, що рятують навіть балакучого бовдура, котрий не вміє ним користуватися? — Що це за дар? — з придихом запитала Ліїн, нахилившись до чоловіка.
— Це… — тихо почав Каяр і миттєво замовк, коли йому на плече опустилася важка капітанська долоня.
— Іноді мені здається, що якщо тебе втопити, проблем буде значно менше, ніж якщо продовжувати витягувати з усіх колотнеч, у які ти пхаєшся, — похмуро сказав Велівера.
Каяр відповів своєю незмінною посмішкою і впевнено сказав:
— Але ти не втопиш.
— Так, я сентиментальний, — з жалем сказав капітан. — Тому доручу цю добру справу комусь іншому. А на вашому місці, прекрасна елана, — практично промуркотів Велівера, через що Ліїн стало моторошно, — я взагалі сидів би в каюті і тихо радів, що мені нічого поганого не зробили. І на палубу я виходив би якомога рідше. І тим більше, не став би нічого випитувати у цього невиправного базікала. Ваше життя, елано, і так коштує небагато, враховуючи те, де я знайшов вас. А ви все тільки ускладнюєте, намагаючись дізнатися про таємниці, які вас не стосуються. Заздрите долі вашого попереднього капітана?
Ліїн похитала головою.
— От і добре, — сказав капітан. — Я вам ще одну книгу дам, вона вас розважить. А ти... — Велівера подивився на Каяра невдоволеним поглядом. — Ще раз розпустиш язик, отримаєш на нього рабську мітку, головною лінією в якій буде німота.
— Хм, — озвався Каяр, мабуть, анітрохи не повіривши. А коли Велівера відійшов, узагалі підморгнув Ліїн і сказав: — Бачите, справжній дикий кіт. Вміє наганяти страху одним лише голосом і рухами. Жаль, що з нього вовка не вийшло. Затьмарив би і діда і маму. А так, розважає себе як може, бідолаха.
І Ліїн несподівано пирснула, ледь встигнувши прикрити обличчя долонею, щоб грізний капітан не запідозрив, що сміється бранка над ним. Що її так насмішило, дівчина не зрозуміла, але Каяру за настрій, що покращився, була вдячна.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.