BooksUkraine.com » Сучасна проза » Замкнене коло 📚 - Українською

Читати книгу - "Замкнене коло"

174
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Замкнене коло" автора Світлана Талан. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 90
Перейти на сторінку:
разу Юрко гуляв у дворі з друзями. До них приєдналася Оля з пляшкою горілки. Хлопці вицмулили по сто грамів і від нудьги почали розходитися по домівках.

– У тебе є вдома щось випити? – запитала жінка Юрка.

– Що ти маєш на увазі?

– Щось зі спиртного, а то не вставило.

– Є. Зараз принесу.

– А не можна випити у тебе вдома?

– Можна, – сказав хлопець, бо батьки ночували на дачі за містом.

Оля випила півпляшки вина та потягла Юрка до спальні. Вона роздяглася, лягла на ліжко, розсунула ноги. В кімнаті горіло світло, і Юрко міг бачити усі жіночі принади так чітко, бо вони були зовсім поруч. Він згадав білявку у вікні й одразу ж швидко збудився. Все пройшло добре. Оля була невгамовна до самого ранку, а коли пішла, то Юрко впав знесилений і проспав час йти до школи.

Потім він почав зустрічатися з однокласницею Галею. Якось вони залишилися наодинці. Був вечір. Вони випили по пляшці пива та дивилися телевізор. Від пива у Юрка приємно зашуміло в голові, і він почав настирно, навіть зухвало, чіплятися до Галі. На його подив, дівчина була не проти. Він почав її роздягати, але Галя попрохала вимкнути світло й телевізор. Хлопець опирався, але вона була невблаганна. Він задовольнив її прохання і… втратив до неї потяг. Тоді Юрко подумав, що то була випадковість. Він ще кілька разів робив спроби з нею побути в близьких стосунках, але історія повторювалася. Незабаром вони розлучилися. Все вийшло якось саме по собі – вони втратили цікавість одне до одного. Юрко зрозумів, що не відчуває до неї потягу, а дівчина розпатякала подругам, що він не чоловік. Після цього Юрко у собі замкнувся. Він зрозумів, що має проблему, але чому – не міг збагнути. З білявкою в будинку навпроти було все по-іншому. Вона збуджувала його плоть на відстані іноді так, що він відчував оргазм. Чому так? Він не міг зрозуміти. Цим він не міг поділитися навіть з Мишком.

Розгадку Юрко знайшов тоді, коли батьки купили йому комп’ютер і хлопець підключив Інтернет. Тоді він дізнався, що насправді має велику проблему. Виявляється, він став вуаєристом! Це слово було для нього вироком. Воно мало неприємний присмак, від нього тхнуло образою та збоченням. Він дізнався, що мав нездоровий потяг до підглядання за статевими зносинами людей та інтимними процесами. І цей причепливий стан витісняє інші форми статевого життя й належить до сексуальних розладів. Це була гірка правда, яка різонула по живому. Юркові не залишалося нічого, як підняти догори руки та зізнатися самому собі, що він не такий, як інші. Так, він дійсно був нестримний у своїх бажаннях підглядати, і це відбувалося з невпинною, чимраз більшою інтенсивністю. Кілька днів після свого відкриття він перебував у прострації. Було нелегко визнати себе відмінним від інших своїх ровесників, які легко знаходили собі дівчат, спали з ними без зайвих проблем. Хлопець усвідомив, що його гра в шпигуна затягла зашморг на його ж шиї. Йому навіть не хотілося жити, бо він не знав, як йому, вуаєристу, тепер жити?! А все почалося від невинного споглядання за голим тілом Іринки. Іноді йому здавалося, що в усьому винна вона, Іринка. Згодом зробив висновок, що люди часто шукають винних, щоб виправдати себе перед своїм «я». Коли трохи охолов та вгамувався, зрозумів, що Іринка тут ні до чого. Життя тривало, і він повинен був навчитися з цим жити. Юрко почав нишпорити Інтернетом і незабаром зрозумів, що порносайти – це його рятунок. Одного разу він привів до себе дівчину, з якою мав намір зайнятися сексом. Доки дівчина була у ванній, він швидко відкрив порноролик і встиг його проглянути. Коли дівчина підійшла до нього, він устиг закрити сайт. У цей час він вже був збуджений. Юркові поталанило того разу. Дівчина була без усяких комплексів, хутенько роздягнулася при світлі та стрибнула на диван. Хлопець заспокоївся, бо все пройшло добре. Але за кілька місяців він закохався в Олесю. Вони зустрічалися кілька місяців і Юрко запросив її до себе додому, коли батьки були на дачі. Він повторив те, що робив раніше, і все йому вдалося. Так було кілька разів. Але якось Олеся одразу повернулася з ванної, бо вимкнули воду. Вона тихенько підійшла ззаду та подивилася на екран монітора, де звивалися голі тіла.

– Чи я не краща від них? – запитала вона та вимкнула комп’ютер.

Хай до яких тільки пестощів вдавалися молоді люди, Юрко так і не збудився. І це тоді, коли він був закоханий по самі вуха!

З Олесею він розлучився. Точніше, вона його кинула після кількох невдалих спроб зайнятися сексом. Це було перед тим, як Юрка забрали до лав армії. Служити він пішов із задоволенням, гадаючи, що час вилікує його дивну хворобу під назвою «вуаєризм». Якби ж то було так!..

16

Мирослава вже не один день відмовлялася від зустрічі з рідними. Вона докладала всіх зусиль для того, щоб заспокоїтися та врешті-решт зрозуміти, чи насправді її бабуся розшукує, чи то хтось із неї злісно жартує, чи та старенька – плід її уяви. Вночі вона намагалася заснути й не виглядати у вікно. Іноді це їй вдавалося, але найчастіше жінка не могла спокійно лежати у ліжку, коли чула за вікном приглушені кроки та жалібний плач, від якого краялося серце. Тоді вона тихенько підходила до вікна. Там, десь поміж деревами, вона бачила маленьку постать старенької у білій хустині. Серце Мирослави стискалося від болю. Жінка вже не лементувала, вимагаючи негайно її випустити з цієї задушливої палати, що була схожа на тюремну камеру. Вона торкалася розпеченим чолом прохолодного віконного скла й беззвучно плакала. «Моя добра, моя найкраща, наймиліша бабусечко, – шепотіла Мирослава, – потерпи трішки, і я тебе знайду. Знайду для того, щоб уже ніколи не розлучатися».

Одної ночі Мирослава не могла довго заснути попри те, що прийняла сильні снодійні ліки. Вона кілька разів підходила до вікна, пильно вдивляючись у темінь. Ще звечора небо затягло темними хмарами, здійнявся вітер, віщуючи зливу. Жінка переймалася тим, що негода може застати бабусю у сквері. Що тоді вона буде робити? Де сховається від дощу? Дякувати Богові, старенької сьогодні не було. Трохи заспокоївшись, Мирослава лягла в ліжко. Коли вона зустрінеться з бабусею, то обов’язково розповість про свої відчуття в інтернаті. Жінка згадала, як одного осіннього вечора діти знайшли надворі маленьке мокре цуценя. Воно тремтіло від холоду, жалісливо

1 ... 26 27 28 ... 90
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Замкнене коло», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Замкнене коло"