Читати книгу - "Неонова, Юлія Богута"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
...думаєш, це так легко? Встати під звуки сирени,
Швидко вдягнути сина, бігти із ним в укриття.
Мовчки чекати відбою, мовчки всміхатись дитині,
Поки над небом ракети знов відбирають життя.
Думаєш, це так легко? Спати по дві години,
В голос співати про тишу, поки системи кричать.
Нагло брехати у вічі, кожної божої днини,
Що вже терпіти трохи, доки долоні тремтять?
Думаєш, це так легко? Бігти в аптеку по ліки,
Поки тривога затихла, знаючи — відлік іде.
Потім дивитись між хмари, наче якась каліка.
Та із завмерлим серцем чути, як небо гуде.
Думаєш, це так легко? Легко лише на папері.
Легко лише у статистиці, де ти лишень число.
Жити війною ж — знесилює. Наче стаєш химерою.
Наче стаєш лише привидом, що проникає крізь тло.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Неонова, Юлія Богута», після закриття браузера.
