Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

Єва

Невже я погодилася жити з Ігнатом? Чи я цього хочу? Так, просто якось все швидко. Мене це лякає. Особливо те, що завтра знайомство із його батьками. Ігнат запевняє, що все буде добре, що мені нема чого боятися. Але...

На екрані телефону висвічується "мама". Ось її порада мені якраз потрібна.

- Привіт мамо!

- Привіт люба! Як твої справи? Вітаю з відкриттям ресторану! Тільки ось знаєш що рідна? Я на тебе образилася. Чому я всі новини дізнаюся від батька?

- Мамо пробач, будь ласка. Я чесно збиралася тобі розповісти. Ти ж розумієш, що відкриття – це купа турбот? Я іноді поїсти забуваю. Ти ж не ображаєшся? І взагалі, ви скоро приїдете, у нас буде багато часу поспілкуватися.

- Та не ображаюся рідна, не ображаюся. Ти краще скажи, як у вас Ігнатом?

- Все гаразд мам! Він учора запропонував мені переїхати до нього. Я погодилася, щоправда.... - замовчу, не знаючи, як продовжити розмову.

- Викладай Єва! Я ж бачу, що щось тебе турбує.

- Мам, завтра знайомство з його батьками.

- І?

- От і нервуюсь. Мам, а як у вас проходило знайомство з батьками батька?

- Та як! Запросили мене на вечерю, довго розглядали мене, особливо бабуся твоя. Але я її підкорила, принесла наш, з моєю мамою, фірмовий пиріг із малиною. І все! Єво, ти в нас чудова дочка! Ми добре тебе виховали. Головне, не нервуй, поводься спокійно. Якщо Ігнат тебе дійсно любить, то все буде гаразд! До речі, ми бачили вчора з батьком, ваші фотографії з відкриття. Гармонійно ви разом виглядаєте. Ігнат красивий. Мені поки що все подобається в ньому. Подивимося під час знайомства. Ти ж знаєш нашого батька?

- Та знаю мама, батько дуже любить мене і переживає.

- До речі, ти вже до Ігната переїхала?

- Ні мам, я зараз на роботі, потім зберу речі та переїду. Гаразд мамуль, дякую за пораду. Батьку привіт. Обіймаю. Чекаю зустрічі.

Вимикаю виклик, вирішую, що треба поїхати додому зібрати речі. Ігнат не наполягає, але ж я бачу як він хоче. Але в мене нічого не виходить, не можу зібрати думки до купи. Постійно думаю про батьків Ігната. Я так боюся повторення. Невже слід звернутися до психолога. Щоб хоч якось відволіктися від цих думок, ставлю телефон на беззвучний режим, включаю музику і вирішую, що потрібно щось спекти, чимось зайняти руки і голову. Приготування їжі мені завжди допомагає забутися. Але цього разу щось іде не за планом. Я двічі впускаю на підлогу миску з борошном, тісто липне, не підходить. Ну, що за день такий? Ловлю своє відображення у дзеркалі. Твою ж мати. У джинсових шортах, білому топіці і сорочці в клітку, з гулькою на голові, деякі пасма волосся випали, вся в борошні. І ось у такому вигляді мене застає Ігнат, який відчиняє двері моєї квартири. Він стоїть, дивиться на мене, не моргає, кадик сіпається, очі горять. Невже збудився?

- І що за погром ти тут влаштувала, Білосніжко?

- Хотіла спекти пиріг, але мабуть не мій день, - знизую плечима, дую губи.

- Здається, ти просто вирішила рознести в пух і порох свою кухню. На мою теж чекає така доля?

- Будеш знущатися, дізнаєшся!

Хочу зробити крок до раковини, щоб вмитися, підсковзнулась і сідаю попою на підлогу. Ну, тільки цього не вистачало! Ігнат швидко долає нашу відстань, підхоплює мене, садить на стіл, що весь у борошні. 

- Єва, люба, де болить? Поворуши будь ласка ногами.

- Ні, все добре!

- І взагалі, поясни, що тебе турбує! Я ж бачу!

- Знайомство з твоїми батьками, - видаю я, - нервуюся, знаю, що все буде добре, але не можу розслабитися.

- Я знаю спосіб, як тебе розслабити, – каже він, розсовуючи мої ноги, встаючи між ними. Я не встигаю нічого відповісти йому, тому що він накриває мої губи, змушуючи запустити його язик. Притискає мене ближче до себе, я обхоплюю ногами його торс. Руками обіймаю за шию. Він відривається на секунду від мене, щоб зняти мою сорочку і топ, оголюючи мої груди. Розпускає волосся. 

- Люблю, коли вони розпущені. Це мій фетіш. 

Я допомагаю йому зняти його піджак та сорочку. Торкаюся його ременя, але він не дозволяє мені його розстібнути.

- Почекай, підведися!  - хрипким голосом говорити він. Нічого не розуміючи, я роблю так, як він просить. Спираюся на руки, підводжусь. Різким рухом він знімає з мене шорти разом із білизною. Кидає на підлогу. 

- Ляж на стіл! - майже наказує. Я лягаю на стільницю, вкриту мукою, дивлюся на нього. Він став на коліна, голова між моїх ніг. І я розумію тепер, що він збирається робити. Твою ж..

Відчуваю його гаряче дихання внизу, по тілу проходить хвиля збудження. Він накриває долонею лоно, знаходить мій клітор, натискає на нього, робить кругові рухи та накриває губами. Б'є язиком, смоктає і покусує його. Тре пальцями, перекочує. Гладить по вологим складочкам, розсовуючи їх. Несподівано вводить палець, не відриваючись від клітора. Боже мій. Я зараз збожеволію. Я вигинаю спину, запускаю пальці у його волосся, притягаючи його до себе ближче. Я відчуваю як унизу живота утворюється вузол, який ось ось вибухне.