Читати книгу - "Врятуй мене, Лаванда Різ"

Їй довелося сісти за кермо його машини , тому що вона боялася, що Кевін все ще не в собі, і відвезти його до себе додому. Ось тільки там, Кевін здивував її ще більше. Він спокійно відкрив багажника і дістав звідти велику сумку зі своїми речами:

- Знаєш, я нікуди не піду, - сказав він. - І сподіваюся, твої батьки мене не виставлять. Тому що, Кетлін, я хочу бути з тобою. Це може і шокує тебе, тільки поясни, навіщо втрачати час, якщо ти живий і можеш радіти? Адже толку з цих вимушених розставань? Коли ми не разом - я постійно хочу щоб ти була поруч. Ні, я, звичайно, міг би купити будинок по сусідству, але в цьому немає ніякого сенсу, тому що після закінчення коледжу я їду до Нью-Йорка, і сподіваюся, що ти поїдеш зі мною. Знаю, я обіцяв тобі у Вегасі, що нічого не зміниться, що ти будеш тут, я там, але чорт! ... Це все так складно. А головне нерозумно. Я багато думав. До чого всі ці недомовки, відтягування , розмитість і відкладання в дальній ящик, якщо людям добре разом? Мені подобаються Джон та Ізабелла, я, ... в решті решт, ... люблю тебе. Кет, я нікому ще не казав цих слів. Прошу, не виганяй мене.

- У мене ... просто зараз ... немає слів, - розгублено пробурмотіла Кетлін.

- Я бачу, - з сумом посміхнувся він. - У вас же є кімната для гостей?

Відкривши рота і втративши дар мови, Кетлін просто кивнула.

Коли батьки дізналися, що Кевін тепер буде жити у їхньому будинку, вони теж, м'яко кажучи, були вражені такому стрімкому розвитку подій.

- Я сплачу вам ваші розходи, - стримано промовив Кевін, стоячи на своєму.

- Та ні, ми не здаємо в оренду ні дочку, ні кімнату. А чашки кави та омлету нам не шкода, - вимовив Джон.- Живи просто так, раз ти тут заради Кетлін.

   Тепер Кевін був поруч майже постійно. Тільки на заняттях вони розходилися по різним аудиторіям і незрозуміло чому, ... він спав у сусідній кімнаті. Хоча завжди цілував її перед сном, і вранці, спускаючись до сніданку. Вони разом займалися після коледжу, валяючись на одному ліжку в її кімнаті з книгами, лежачи поруч один з одним, але Кевін навіть не намагався , більш того, він навіть і не натякав їй про секс. Приводячи Кетлін такою своєю різкою зміною в повне замішання. Кевін постійно жартував з різних приводів, по-доброму жартував над нею, намагався виглядати веселим і безтурботним, був ніжним. Любив спостерігати, як вона возитися з матір'ю на кухні або з цуценям, якому дали гучну кличку Зевс. І навіть на вихідні, коли вони удвох їздили кататися на конях з ночівлею, Кевін чомусь знімав два різних номери, не намагаючись затягти її до себе в ліжко.

Кетлін розуміла, що він випробовує її, а заодно, напевно, і себе теж.

Кевін дійсно хотів побачити саме її бажання, її готовність до цього, її, а не свою ініціативу. Кевін за своєю природою був упертий, і заради своїх принципів він міг навиворіт вивернутися, а домогтися свого. У такому режимі утримання, підходив до кінця другий тиждень.

   Думка про Кевіна свердлила їй мозок. Кетлін переверталася, не в змозі заснути, перетворивши своє ліжко в одну безглузду купу, з простирадлом нагорі. Їй ставало то жарко, то холодно. Було ясно, що заснути вже не вийде, і розтягувати цю ситуацію далі було нерозумно.

Вона підкралася до дверей його кімнати, пройшлася навшпиньки і ковзнула до нього під ковдру, притискаючись до його теплого тіла.

- А я вже вирішив, що ти зібралася мене до смерті замучити, - прошепотів він  обнявши її. - Я б описав тобі свій стан жахливо вульгарними словами, ... але не ризикну.

Кетлін посміхнулася, потягнувшись до його губ. Кожний його ласкавий дотик викликав шалену пульсацію внизу живота, що змушувало її вигинатися і навіть  пару раз вкусити Кевіна. Захлинаючись від почуттів - вона шепотіла його ім'я. Тепер вона не заглушала їм свій біль. Вона просто хотіла Кевіна. Що відразу відчув сам Кевін, і що привело його в божевільний захват.

Кілька наступних днів пройшли в якомусь гіпнотичному екстазі від їхніх  відносин. І Кетлін відчула, що починає закохуватися. Беззастережно. Їхні погляди , і посмішки тут же перепліталися, варто було їм тільки побачити один одного. Це було і воркування, і поцілунки , які вони не приховували від батьків, і ніжність, яка просто з них обох била фонтаном. Кетлін ожила, з неї немов спав траурний морок. Її неймовірно виразні очі засвітилися, промениста посмішка до невпізнання змінювала обличчя, роблячи його ще більш привабливим. Кевін мимоволі задивлявся на неї і тлів від її щирої ласки.

... Поки не сталося щось, надзвичайне.

Це була звичайнісінька студентська вечірка. Правда, тут були не тільки студенти, а й друзі когось з хлопців. Ештон з Діном чогось потягли Кевіна обговорити якусь «архі важливу справу» , і втомившись чекати, Кетлін вирішила піти його пошукати. Випадково, вона налетіла на якогось незнайомого хлопця, явно не з їхнього коледжу, але коли Кетлін придивилася до нього, щоб вибачитися ... вона завмерла. ...

Цього не могло бути. ... Така схожість! Вона вчепилася в нього, не зводячи з його обличчя свого ураженого і здивованого погляду. Хлопець розсміявся. Він був трохи напідпитку, тому вважав нормальним взяти і поцілувати повислу на ньому дівчину. ... Але Кетлін відштовхнула його не відразу. Вона все ще ніяк не могла прийти до тями від такого неймовірного збігу. Минулий біль одразу сплив і знову охопив її. Тому в такому її загальмованому стані цей поцілунок випадково і  затягнувся. Просвітлення прийшло трохи пізніше: