Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Олена вийшла з веранди у супроводі Найта, і принц одразу ж розпочав екскурсію.
— Перший поверх Палацу відведений під покої Його Пресвітлості та членів королівської родини. Їхні апартаменти розташовані на південній стороні, тобто зліва від нас.
Олена наче переживала дежавю — тембр голосу і навіть манера говорити хлопця, що крокував поруч, були точнісінько такими ж, як у Едуарда. Чуття підказувало, що це він і є. Але як з'ясувати напевно? Помилка могла коштувати надто дорого. Треба було організувати тонку гру: змусити аніматора видати себе, якщо, звісно, саме він виконує роль принца, але, водночас, якщо принц справжній, не дати йому запідозрити, що з Феєю Елен щось негаразд. Олена, звичайно, пам'ятала, що її минулий спектакль Едуард розкусив на раз, але надію на успіх вселяла думка, що за кілька днів, проведених у Запасному Світі, вона встигла добряче підвищити свої навички в мистецтві прикидатися.
— Вузькі коридорчики, які відгалужуються праворуч, ведуть до кімнат довірених помічників, — продовжував знайомити з планом палацу Найт.
— А хто, крім Феї Аурелії, належить до них? — перебила Олена, бо вирішила, що настав час починати гру.
Вона сподівалася, що це безцеремонне запитання зіб'є співрозмовника з пантелику. Адже Едуард, напевно, має лише поверхневі знання про королівську родину і придворне життя, і розгубленість видасть його з головою.
— Коли Його Пресвітлість вважатиме за потрібне, познайомить вас з ними, — анітрохи не ніяковіючи від каверзного запитання, відповів Найт і як ніде нічого продовжив:
— Широкий коридор, яким ми йдемо, безпосередньо з'єднує західну і східну веранди. Праворуч ви можете бачити колонний зал, а відразу за ним арочний прохід. Він веде до гостьової частини першого поверху.
— А хто ще зараз гостює у Його Пресвітлості, крім мене? — на більш оригінальне питання винахідливості Олени не вистачило.
Але їй цікаво було подивитися, як співрозмовник викрутиться цього разу. Знову скаже, що Король познайомить Фею з гостями, якщо зволить?
— Гостей багато, — ухильно відповів Найт. — Адже за три дні свято Першої Стихії. Але всі запрошені займають покої на верхніх поверхах. На першому розмістили лише вас.
Лені згадалося, якою отрутою були просякнуті слова Аурелії, коли вона повідомила, де відвели кімнату для Феї Елен. Схоже, внизу селять особливо почесних гостей. А гримзу чомусь узяла досада, що Елен стане її сусідкою. Найт-Едуард, імовірно, теж не в захваті, що Наставниця Маріелли тепер часто маячитиме перед очима. Адже якщо принц справжній, то засмучений через те, що з'явився ще один претендент на трон, якщо не справжній, то невдоволений, що знайшлася людина, яка знала його в рідному світі і може видати. Що ж, у Олени дозріло ще одне нетактовне і дуже незручне для співрозмовника запитання, яке допоможе їй вивести його на чисту воду:
— Осяяний Найте, а от скажіть відверто, ви ж засмучені тим, що у вашої сестри з'явився Наставник?
Отакої! Здається, вийшло! Якусь мить обличчя принца було у владі складних емоцій. Шкода, Олена не встигла їх розпізнати — занадто швидко вони розчинилися, змінилися маскою байдужості.
— Ні, я не засмучений. Але користі від появи Наставника не бачу.
— Для вас справді користі мало, — Олена вирішила продовжити спроби вивести співрозмовника з рівноваги, — адже тепер з'явився другий претендент на корону, чи не так?
— Користі мало, перш за все, для Фейліни Маріелли.
У Олени холодок пробіг тілом. На що це Осяяний натякає? Невже зрозумів, що вона самозванка і нічого не зможе навчити принцесу? Ні, так просто Олена не здасться.
— Ви вважаєте, що ваша сестра недостатньо талановита, щоб виграти конкурс?
— Так, вона програє конкурс, — слова прозвучали не зарозуміло. Абсолютно спокійно — просто констатація факту.
— Ні, виграє, — випалила Олена. — Виграє, і стане Її Пресвітлістю.
Вона вже не дуже розуміла, хто кого в цій словесній дуелі намагається вивести з себе. Можливо, Найт-Едуард спеціально провокує її. Але все одно стримати обурення не вийшло — хотілося заступитися за бідолашну Маріеллу.
— Ви всерйоз вважаєте, що юна розпещена дівчина, нехай абсолютно мила і добра, але яка зовсім не знає життя, зможе керувати складним державним механізмом? — Найт подивився на Олену, як їй здалося, з легким докором. — Чи зможе протистояти підступам підступних Фей, інтригам Осяяних, чи зможе завоювати в їхніх очах беззаперечний авторитет? Хіба не надто небезпечні експерименти, до яких допущені всі ці панове, щоб пустити все на самоплив?
І хоча про експерименти, згадані Найтом, Олена мала дуже приблизне уявлення, швидко придумала, що йому заперечити:
— Можна подумати, ви набагато старші та мудріші.
— Десять років — досить велика різниця у віці. І так — я мудріший. Точніше, цинічніший. Коли займу трон, мені не доведеться розчаровуватися в житті, як довелося б Маріеллі. А от ваша поява змусить її пережити ще один шок. Спочатку сповнитися надією, повірити у свої сили, а потім розчаруватися. На її долю і так випало чимало прикрощів, ви так не вважаєте?
Олена почала обмірковувати відповідь — їй треба було щось дуже зухвале, щоб пройняти Найта, і раптом упіймала себе на думці, що починає вірити — перед нею справжній принц. І справа навіть не в тому, як добре він орієнтується у лабіринтах Лазурного Палацу. Більше дивувало, наскільки чудово він обізнаний у тонкощах придворного життя. Адже не міг Едуард за два дні встигнути дізнатися стільки специфічної інформації? Хіба що, як і Олена, позичив в Аурелії любовний роман.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забути, щоб згадати, Ольга Обська», після закриття браузера.