Читати книгу - "Зламана коханням, Ксенія Євчук"

— Що ти хотів мене.

— Я не хотів тебе.

Щира брехня.

Їй не потрібна правда.

Мені не потрібно, щоб вона знала правду. Я не міг змінити свою думку про цю дикунку-демоницю. Якщо я вважав її такою на початку, то зараз це не зміниться. Якою б вона прекрасною не була, я її не хочу. Не можу хотіти.

Афіна мугикає, але натомість посміхається.

— Це те, що ти хотіла почути? Що я не хочу тебе?

— Так. Дякую, любий.

— Ти знаєш, що ти дивна?

— А ти хворий. Ми неймовірно схожі.

— Тобі здається, золотце. Коли приїдемо, переодягнись і спускайся до спортзалу.

— Будеш бити мене тому, що я тобі подобаюсь?

— Так. Задоволена?

— Дуже.

Мільєр майже засинає в дорозі. Уже майже обід, і я повинен зустрітись із Рафаелем, щоб розповісти йому про зраду П'єтро. Відправляю дівчину до квартири під поглядом охорони, а сам йду до паркувальної, де ми зустрічаємось із Рафом.

— Ми повинні їхати.

Не привіт, не бувай. Відразу до справи.

— Не кажи, що в Палермо. Мені потрібно збирати речі?

Засмучений тому, що я забираю його від жінки, яку він тепер не відпускає ні на мить?

— Я не думаю, що це надовго. Я залишусь тут ще на день, щоб повідомити твою наречену і людей, які будуть дивитись за нею.

І провести ще одне тренування для молодшої.

Перевірити свою силу волі в її присутності.

— Підбери якомога більше, щоб всюди були очі. Нехай вона нікуди не виходить без охорони.

— Не будь таким серйозним, ніхто не торкнеться твоєї жінки.

— Чомусь я думаю, що все-таки захочуть нашкодити мені через неї. Бережи її так, ніби на її місці я.

Закоханість вона така.

— Це через те, що вона поки твоя дружина, чи...

— То ти так і не сказав.

Він перебиває мене, промовляючи голосніше. Майже перекрикує, сіпаючись.

Боже, я посміхаюсь. Він мене вб'є.

— Сідай в машину. Тебе ніколи не підводить перше чуття. П'єтро зрадив нас.

— Це так. — вигляд має такий, ніби він знав, що це те, що я скажу наступним. — Я його знищу нахуй.

І він це й має на увазі. Якщо справа доходить до Стідди, то це на першому місці.

Особливо для Рафаеля, який все життя вкладав усі сили, щоб не дати братові зайняти місце батька.

Його стан зрозумілий мені. Він жадає крові просто зараз.

Рафаель сідає в машину, спрямовуючи курс до Палермо. Якщо в цьому замішаний Лоренцо, це означатиме тільки одне.

Цей покидьок бажає Стідду, ніби Ндрангети йому не достатньо. Ніби йому потрібен весь світ біля ніг, щоб нарешті заспокоїтись. Рафаель ні за що не віддасть Ла Стідду.

Ми ні за що не віддамо Ла Стідду.

Тренування з Афіною проходить чудово.

Вперше після тренування вона не зізналась мені в коханні, не сказала, що я крутий чи ще щось. Це було незвично.

Вона поклонилась, ніби граційна кішка, і повернулась в квартиру до сестри і подруги.

І коли вночі прийшло повідомлення від молодшої, що Ларія почувається погано, я піднявся до них.

Не тому, що не міг покликати когось іншого.

Я очікував побачити дикунку в нічній білизні, кожної секунди думаючи про її стегна.

Дякувати Богу, вона не читає думки, щоб це знати.

Я не можу її хотіти.

Найменше я очікував, що мені щось вколють і прив'яжуть мотузкою до стільця. І радше, що зв'яже мене дівчина, яку я сам цього й навчив.

Минулого тижня. Заняття, щоб правильно в'язати вузли. Вона пройшла його успішно.

Я б ще не здивувався, якби це було ідеєю блондинки. Але це виявилась Ларія Бласхес зі своїми проблемами з головою.

І коли я дав справжній пароль Афіні, я знав, що все втрачено.

Мені реально кінець.