Читати книгу - "Пригоди бабусі та Натусі. Книга 1. Знайомство, Ньюбі Райтер"

Натусю забрав орел. Бабуся спочатку почула її крик про допомогу, а потім і побачила, як величезний птах ніс дівчинку за гори. Бабуся була в розпачі, але швидко зібралася, гукнула покривало-невидимку й, невидима для людського ока, полетіла в пошуках онучки.

Минала ліси, поля, озера, а сліду Натусі й досі не було. Клубочок казав, у який бік летіти, та поки що пошуки були безрезультатними. Бабуся була втомленою й виснаженою, проте її не полишала надія знайти онучку.

У цей час птах уже встиг принести Натусю до печери й сховати її там разом із чашею. Натуся, як не старалася, не могла знайти виходу із цього схову. Їй здавалося, що вона ходить колами й повертається на те саме місце. «Мабуть, тут не обійшлося без магії», - подумала дівчинка і, стомлена, лягла спати.

Бабуся в цей час уже долітала до пташиної схованки і ще здалеку відчула присутність онучки поряд. Вона приземлилась на галявині поблизу печери, переконалась, що птах полетів, і зайшла всередину. Було вогко, темно й неприємно.  Прислухалась, чи немає більше сторонніх істот, і почала кликати Натусю.

Дівчинка прокинулась від якогось дивного поклику. Вона не чула свого імені, що в той час викрикувала Бабуся, але інстинктивно пішла на голос. Невдовзі чарівниці зустрілися, радо  обійнявши одна одну. Натуся показала Бабусі чарівну знахідку, і вони обидві повернулися у свій час.