Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

Звідси був лише крок до визначення мети Андреа: «Опублікувати одне або декілька фото знаменитостей у солідному загальнонаціональному виданні». Це ідеально відповідало потребам дівчини, цілком можна було визначити термін для досягнення мети, і, головне, вона знала, що це їй сподобається. Звичайно, вона одразу усвідомила, з якими проблемами їй доведеться зіткнутися. Їх було внесено до списку:

«Я не можу дозволити собі кинути роботу, тому в мене мало часу на це заняття.

Великі журнали не наймають невідомих фотографів.

Боюсь, я недостатньо кваліфікована та вправна.

Я надто сором’язлива, аби наблизитися до відомих людей».

Не забудьте скласти власний список проблем, коли визначите свою мету.

Довгий шлях Джун

На заваді пошуку мети Андреа було відчуття, що вона знає, чого хоче, однак не має права цього хотіти. Для Джун, студентки театрального факультету, яка мріяла отримати «Оскара», проблема полягала в іншому: вона чітко знала, чого прагне, але ця мета була такою далекою: «Чи зможу я взагалі колись її досягти?»

Джун навчалася на останньому курсі великого державного університету. Свого часу вона закохалася в акторську професію, беручи участь у студентських виставах та отримуючи в університетській газеті захоплені відгуки на свою гру. У неї були досить великі амбіції, але вона навіть не знала, куди їхати після випуску – до Нью-Йорка чи Лос-Анджелеса, не кажучи вже про те, як обрати найкоротший шлях до успіху.

Якщо у вас такі ж великі цілі, що вимагають тривалого часу для втілення, це досі скоріше мрія. Ви можете й повинні встановити терміни її втілення – це допоможе зробити її реальною, – але це не та мета, маршрут до якої можна спланувати, простягти руку і схопити її… принаймні не настільки швидко, щоб це дало вам радість і надію. Тому вам потрібно визначити для себе першу ціль – невелику, яка буде і кроком на шляху до кінцевого пункту призначення, і маленьким тріумфом сама по собі. І знову найважливіше, про що не треба забувати, – то пробний камінь. Оскільки в Джун це «визнання акторського таланту», навряд чи їй слід їхати до Лос-Анджелеса й намагатися «засвітитись» у своїй першій рекламі – ця початкова мета була б ідеальною для Керол, іншої дівчини, яка прагне стати зіркою і чий пробний камінь – «гламур та популярність». Джун радше буде задоволена, якщо вперше зіграє на сцені якогось експериментального театру-студії. Коли їй це вдасться, вона може подумати про досягнення наступної мети – отримати одну з головних ролей у малобюджетному або студентському фільмі.

Планування, що ґрунтується на застосуванні пробного каменя, дає багато енергії. Будуючи свій шлях так, аби отримати певний досвід і визнання просто зараз, Джун може усвідомити, що вона досягає мети, що «Оскар» набагато ближчий, ніж вона мріяла. З іншого боку, у неї з’явиться чимало можливостей вирішити на основі досвіду, а не фантазії, що так, цей смак успіху справді для неї… або, навпаки, зовсім ні… або це дійсно було так, але вона вже вдосталь цим насолодилася й готова тепер до чогось іншого – стати вчителькою, зайнятися живописом чи поїхати на рік до Іспанії.

Пам’ятайте: довгострокові цілі ніколи не пишуть кров’ю. Тому що ми змінюємось. І найбільше нас змінює отримання бажаного. Іноді ваш пробний камінь – немов камінь посеред дороги: доки ви не піднімете його, аби прибрати, ви не зможете пройти. Коли вам це вдалося, це може підігріти ваш апетит, і вам захочеться ще більше скуштувати тієї самої страви. Або ж частина вас нарешті заспокоїться – і ви раптом почуєте голоси своїх інших захоплень. Отже, якщо у вас довготермінова мета, для вас буде дуже корисною така перша маленька ціль – щось на зразок пробного шлюбу! Вона також якраз підходить для вивчення та відпрацювання прийомів планування в другій половині цієї книжки.

Ідеальний день: Пітер, Ейлін та Джулія

У вас може виникнути інша проблема з визначенням початкової цілі, якщо мета, якої ви прагнете, – бачення вашого способу життя в цілому. Наприклад, ви типовий «міський щур», який живе в маленькій чистенькій квартирі, отримує звичайну маленьку зарплату, але мріє бути заможним сільським паном і мешкати у величезному маєтку. Або, скажімо, ви схожі на Пітера, потенційного фермера: ваша чітко визначена мета – ідеальний день в усіх деталях і без жодних змін? (До речі, тут ви можете подумати про дату її досягнення.) Коли ви подивитеся на провалля між тим, де ви зараз, і тим місцем, де хотіли б опинитися; на тисячу справ, які треба зробити, щоб подолати цю прірву, – у вас неодмінно виникне питання: «З чого мені взагалі почати?»

Я знову відповім: визначте для себе першу ціль – таку, яка, з одного боку, зробить вас щасливим зараз, а з іншого, приведе до здійснення всієї вашої мрії. Це ключ до дії та ліки від розпачу. Однак у цьому випадку процес вибору початкової мети буде трохи інакшим. Замість використання пробного каменя ви розіб’єте на окремі складники ваш ідеальний день.

У кожній із трьох категорій – що, де і хто – було визначено, які елементи вашого уявного дня незамінні для вас, які не обов’язкові, але бажані, а які – ніби прикраси на торті. Найважливіше питання, котре ви маєте поставити собі: «Якого пріоритетного компонента насамперед бракує в моєму житті зараз?» Якщо ви можете дати єдину й чітку відповідь, у вас є перша маленька мета.

Наприклад, якщо ви живете в місті, а мрієте про ферму, ваша початкова ціль – «де»: мешкати в сільському будинку хоча б із кількома сотками землі та десятком курчат. (Якщо ви вважаєте, що це неможливо, просто перерахуйте ці причини у своєму списку проблем і відкладіть його поки.) Якщо ви схожі на Ейлін, секретаря-адміністратора, котра хотіла стати начальником, маєте подбати про категорію «що»: ваша перша мета – підвищення по службі або зміна роботи. Або ж ви як моя 32-річна подруга-адвокат Міріам, яка «має все, крім…»: у неї престижна робота в юридичній фірмі, чудова квартира, гарний одяг, друзі, яких вона любить, проте, як вона спокійно визнала, не вистачає одного складника щастя – треба знайти чоловіка.

А що як вам бракує не одного критично важливого компонента