Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

ступеня. Цьому типові раку треба багато часу на розвиток, а тому необхідність у його лікуванні виникає рідко. Це не означає, що цих пацієнтів повністю випускають із поля зору. Іноді доброякісний рак простати може змінитися і стати більш агресивним. Щоб виявляти всі такі випадки, пацієнтів тримають під наглядом. Це співпраця між пацієнтом, урологом та сімейним лікарем, які ведуть спостереження за «доброякісними» типами раку в безпечний спосіб.

Щодо пацієнтів із більш активним раком простати, то тут доводиться вдаватися до більш радикального підходу – операції або опромінення. Метою є повне видалення раку з організму. Під час операції повністю видаляють простатичну залозу, а іноді ще й прилеглі до неї лімфовузли, куди може поширюватися хвороба. У нашій країні цю операцію виконують із використанням робот-асистованої лапароскопічної простатектомії, де уролог керує інструментами з допомогою машини, що забезпечує надточні рухи.

Шанси позбутися раку з допомогою операції дуже добрі, тому майже 100 % пацієнтів продовжують жити навіть через п’ять років після неї. Водночас більшість прооперованих страждає від певних побічних ефектів.

Два найбільш звичні наслідкові стани після простатектомії – підтікання сечі та проблеми з потенцією. Коли понад десять років тому я почав працювати з пацієнтами, хворими на рак простати, я був змушений інформувати їх про те, що існує близько 70 % шансів на те, що в них виявляться обидві побічні дії. Ґрунтовні наукові дослідження і поліпшення техніки проведення операцій значно знизили ці показники з того часу, проте ризики різняться від операції до операції.

Затяжне підтікання сечі тепер лікують операцією, вживлюючи штучний сфінктер довкола сечовипускного каналу. Рекомендують зачекати щонайменше рік після операції, перш ніж до цього вдаватися, оскільки в багатьох пацієнтів спостерігаються поступове поліпшення стану і повернення до норми. Організм має неймовірну здатність самовідновлюватися, та для цього йому іноді треба чимало часу.

У випадках розладів потенції існують, як ми бачили, ефективні засоби допомоги. Для багатьох це лише невелике послаблення ерекції, й серед різних таблеток на ринку можна дібрати добрі засоби допомоги. Ті, хто цілком утрачає ерективну здатність, можуть спробувати різні види помп або, в окремих випадках, фалопротезування.

Опроміненням можна викорінити зло

Інший метод лікування раку простати – опромінення. Він такий самий ефективний, як і операція, але ця форма лікування більш відчутна для пацієнта. Опромінення часто обирають для старших пацієнтів, коли є побоювання, що організм має гірші шанси витримати тривалу операцію. До того ж цей метод лікування краще застосовувати за підозри, що рак поширився за межі самої залози. Тоді опромінюють більшу ділянку, з тим щоб знищити всі ракові клітини.

Лікування опроміненням, як і операція, може спричиняти проблеми з підтіканням та імпотенцією, але меншою мірою. Інші побічні ефекти – затяжні запальні процеси в прямій кишці та міхурі. Вони зазвичай швидко минають, але в окремих осіб можуть залишатися надовго і переростати у великі проблеми.

Слід ретельно все зважувати, вибираючи лікування. Рак ніколи не розвивається однаково в різних пацієнтів, тому лікування та патронаж слід адаптувати до кожного окремо. Незалежно від обраної форми лікування прогнози у випадках із раком простати дуже добрі, за умови, що він локалізується в простаті. Якщо ж він поширився на інші органи, справа набуває зовсім іншого вигляду.

Коли рак не лікується

Іноді рак простати встигає поширитися за межі залози до того, як його виявлять. Це часто спостерігається в старших пацієнтів, які довго не мали симптомів, або в молодих пацієнтів із украй агресивним типом раку. Тоді не можна оперувати чи опромінювати з метою позбутися хвороби. Лікування натомість скероване на стримування подальшого поширення. З допомогою гормональної терапії блокується продукування й ефект тестостерону, від якого, як правило, залежить розвиток цього типу раку. Ліки вводять за допомогою уколів, щомісячно або чотири рази на рік, залежно від препарату.

Ефект здебільшого швидкий і разючий. ПСА падає нижче нормальних показників, тому обсяг змін, спричинених раком, зменшується. На жаль, ракові клітини згодом знаходять способи протидіяти гормональній терапії. Тому через якийсь час активність ракової хвороби знову зростає. У середньому минає близько двох із половиною років, перш ніж рак стає гормонорезистентним, але в декого це стається через шість місяців, тоді як в інших ефект лікування тримається понад десять років. І навіть після того, як гормональна терапія втратила дію, може минути багато років, перш ніж рак перейде в критичну стадію. До того ж в останні роки на ринку з’явилися нові засоби, які можуть пригальмовувати рак триваліший час.

Кастрація

До того як людство отримало можливість блокувати тестостерон ліками, єдиним виходом було видалення обох сім’яних залоз. Це моментально зменшує рівень тестостерону. Така кастрація, або орхіектомія, усе ще застосовується, коли пацієнт не переносить лікування таблетками або уколами чи коли таке лікування дає слабкий ефект. Природно, що можливість видалення сім’яників спадає на думку в останню чергу. Проте дослідження показують, що ця альтернатива така само ефективна як і медикаменти, і має до того ж менше побічних ефектів. Тому, імовірно, це лікування слід було б застосовувати частіше.

Онанізм проти раку простати

Уже давно відомо, що оргазм може давати певні переваги здоров’ю, зокрема у випадках стресу, тривожного синдрому та депресій. З початку 2000-х рр. чимало досліджень також показало, що часті еякуляції зменшують вірогідність розвитку раку простати в пізні періоди життя. Однак щоб отримати цей захист, доведеться трохи попрацювати: мінімальна вимога – 21 оргазм на місяць.

Чому регулярні еякуляції захищають від раку простати – не відомо. Одна з теорій стверджує, що в такий спосіб виводяться шкідливі токсичні речовини, які в іншому випадку назбируються в простатичній залозі.

Незалежно від причини, це ще один пункт у списку позитивних ефектів оргазму і сім’явиверження.

Розділ 11. Вода і стоки

Що таке людина, як не ретельно сконструйована, геніальна машина, створена для переробляння вина на сечу?

Карен Бліксен

Коли говорять і пишуть про пеніс, то здебільшого у світлі софітів опиняється його роль як статевого органа. Проте, на відміну від інших органів, пеніс виконує дві цілком різні функції. Крім своєї, поза сумнівом, невід’ємної ролі в акті розмноження, пеніс є завершальною ланкою ще одного не менш важливого процесу. Разом із сечовипускним каналом, міхуром, сечоводами і, не в останню чергу, нирками він утворює сечовивідні шляхи. Коли сеча потрапляє в унітаз, на узбіччя дороги або в кущі – це кінцевий результат роботи потужної й складної машинерії. Ця значуща система вимагає огляду. Хай там як, та пеніс найчастіше використовують саме для цього.

Найефективніша у світі очисна споруда

Скільки існує практика розтину людьми інших людей, стільки нам відомо про існування нирок. Однак нам знадобилося багато часу на усвідомлення того, що вони важливі. Наш давній приятель Арістотель уважав, що «нирки не відіграють жодної вирішальної ролі для організму, а лише вдосконалюють його». Він написав це десь року 35-го до Р. Х., а єгиптяни вже двома тисячами років раніше чухали голови, розмірковуючи над тим, що таке ці дві грудочки розміром із кулак кожна. Це був час, коли органи сортували окремо. Щойно надходив час бальзамування великих фараонів, органи видаляли, мили і вкладали у спеціальні