BooksUkraine.com » Фентезі » Піранезі, Сюзанна Кларк 📚 - Українською

Читати книгу - "Піранезі, Сюзанна Кларк"

11
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Піранезі" автора Сюзанна Кларк. Жанр книги: Фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 54
Перейти на сторінку:
коли я відчую, що невдовзі помру сам, піти до Людей Алькову й лягти поряд із ними? За моєю оцінкою, там іще є місце для чотирьох дорослих. Я людина молода, і день моєї Смерті (сподіваюся) ще доволі далеко, проте я вже замислювався над цим питанням.

Ще один скелет лежить поряд із Людьми Алькову (хоч і не належить до людей, які жили). Це — рештки істоти завдовжки приблизно 50 сантиметрів із хвостом завдовжки з її тіло. Я порівняв її кістки з різними видами Істот, утілених у Статуях, і вважаю, що вони належали мавпі. Ніколи не бачив у Будинку живої мавпи.

Особа П’ятнадцята: Складена Дитина

Складена Дитина — це скелет. Я вважаю, що вона була жіночої статі й мала близько семи років. Вона розміщена на Порожньому Постаменті в Шостій Південно-Східній Залі. Її коліна підтягнуті до підборіддя, руки тримаються за коліна, голова схилена. На шиї в неї намисто з коралів і риб’ячих кісток.

Я чимало думав про те, як ця дитина пов’язана зі мною. На Світі живуть (як я вже пояснював) лише я та Однодумець, і ми обидва чоловічої статі. Звідки у Світі з’являться Мешканці, коли ми помремо? Я вважаю, що Світ (або, якщо бажаєте, Будинок, позаяк із практичної точки зору ці два поняття ідентичні) бажає собі Мешканця, що стане свідком його Краси та одержувачем його Ласки. Я припустив, що Будинок призначив Складену Дитину мені у Дружини, але якась подія стала цим планам на заваді. Відколи в мене з’явилася ця думка, мені здається цілком справедливим ділитися з нею тим, що маю.

Я відвідую всіх Мертвих, але Складеній Дитині приділяю особливу увагу. Ношу їм їжу, воду й латаття з Затоплених Зал. Розмовляю з ними, розповідаючи про свої справи, а також описую всякі Дива, що їх бачив у Будинку. Завдяки цьому вони знають, що не самі.

Це роблю лише я. Однодумець — ні. Наскільки мені відомо, він не дотримується жодних релігійних практик.

Особа Шістнадцята

А ще Ви. Хто Ви? Для кого я пишу? Ви мандрівник, що обдурив Припливи й подолав Розбиту Долівку та Занепалі Сходи, щоб дістатися цих Зал? А може, Ви мешкаєте в моїх Залах, і я вже давно помер?

Мої Щоденники

ЗАПИС ВІД СІМНАДЦЯТОГО ДНЯ П’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Я записую свої спостереження в зошитах. На це є дві причини. Перша полягає в тому, що Писання прищеплює звичку до точності та обережності. Друга — бажання зберегти будь-які свої знання для вас, Особо Шістнадцята. Я тримаю свої зошити у брунатній шкіряній поштовій сумці; сумка, як правило, зберігається в неглибокій западині позаду Статуї Ангела, що зачепився за Трояндовий Кущ, у Північно-Східному Кутку Другої Північної Зали. Також там лежить мій годинник, якого я потребую щовівторка та щоп’ятниці, коли о 10 годині зустрічаюся з Однодумцем. (У інші дні я стараюся не носити годинника із собою, щоб Морська Вода не потрапила в нього й не пошкодила механізму.)

В одному із зошитів міститься моя Таблиця Припливів. У ній я занотовую Час і Об’єм Припливів і Відпливів, а також здійснюю розрахунки майбутніх Припливів. Ще один зошит — це мій Каталог Статуй. У інших я веду Щоденник, де записую свої думки та спогади, а також фіксую свої дні. Наразі мій Щоденник складається з дев’яти заповнених зошитів; цей — десятий. Усі вони пронумеровані, більшість позначені датами, яких стосуються.

№ 1 позначено «грудень 2011 р. — червень 2012 р.»

№ 2 позначено «червень 2012 р. — листопад 2012 р.»

№ 3 спершу було позначено «листопад 2012 р.», але свого часу це було викреслено і зошит було позначено заново: «Тридцятий День Дванадцятого Місяця Року Ридань і Лементу — Четвертий День Сьомого Місяця Року, коли я відкрив Коралові Зали»

I № 2, і № 3 мають прогалини в тих місцях, де було грубо видерто сторінки. Я ламав голову над можливими причинами цього й намагався уявити, хто міг так учинити, але наразі не дійшов жодного висновку.

№ 4 позначено «Десятий День Сьомого Місяця Року, коли я відкрив Коралові Зали — Дев’ятий День Четвертого Місяця Року, коли я дав назви Сузір’ям»

№ 5 позначено «П’ятнадцятий День Четвертого Місяця Року, коли я дав назви Сузір’ям — Тридцятий День Дев’ятого Місяця Року, коли я порахував і нарік Мертвих»

№ 6 позначено «Перший День Десятого Місяця Року, коли я порахував і нарік Мертвих — Чотирнадцятий День Другого Місяця Року, коли у Двадцятій і Двадцять Першій Північно-Східних Залах обвалилася Стеля»

№ 7 позначено «Сімнадцятий День Другого Місяця Року, коли у Двадцятій і Двадцять Першій Північно-Східних Залах обвалилася Стеля — останній День того ж Року»

№ 8 позначено «Перший День Року, коли я помандрував до Дев’ятсот Шістдесятої Західної Зали — П’ятнадцятий День Десятого Місяця того ж Року»

№ 9 позначено «Шістнадцятий День Десятого Місяця Року, коли я помандрував до Дев’ятсот Шістдесятої Західної Зали — Четвертий День П’ятого Місяця Року, коли до Південно-Західних Зал прибули Альбатроси»

Цей Щоденник (№ 10) було розпочато П’ятого Дня П’ятого Місяця Року, коли до Південно-Західних Зал прибули Альбатроси.

Однією з проблем ведення щоденника є складність пошуку важливих записів, тож я маю звичку користуватись одним зошитом як покажчиком для решти. У цьому зошиті я відвів певну кількість сторінок на кожну літеру алфавіту (частотним літерам, як-от А та В, дісталося більше сторінок, менше — літерам, які трапляються не так часто, як-от Ї та Ю). Під кожною літерою я зазначаю всі записи за темою та їхнє розташування в моїх Щоденниках.

Перечитуючи щойно написане, я дещо усвідомив. Для літочислення я користувався двома системами. І як я не помітив цього раніше?

Я хибую на недобросовісні практики. Потрібна лиш одна система літочислення. Наявність двох спричиняє плутанину, невпевненість, сумніви та безладдя. (А також є естетично неприємною.)

Відповідно до першої системи я назвав два роки «2011» і «2012». Це видається мені надзвичайно приземленим. Також не можу згадати, що такого сталося дві тисячі років тому, щоб я вирішив, ніби цей рік є доброю відправною точкою. Відповідно до другої системи я давав рокам такі назви, як «Рік, коли я дав назви Сузір’ям» і «Рік, коли я порахував і нарік Мертвих». Вона подобається мені значно більше. Вона надає кожному рокові власний характер. Цією системою я послуговуватимуся надалі.

Статуї

ЗАПИС ВІД ВІСІМНАДЦЯТОГО ДНЯ П'ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Деякі Статуї я люблю більше за інші. Серед них Жінка, що несе Вулик.

1 2 3 4 ... 54
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Піранезі, Сюзанна Кларк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Піранезі, Сюзанна Кларк"