Читати книгу - "Щоденник туриста або Кільцева по Європі, Yu Lee"

– “А так і не скажеш що тобі двадцять п’ять, ти гарна”, – сказав він, а я просто подякувавши йому, деякий час думала, це комплімент взагалі чи як?  Виходить я надто гарна для свого віку, чи що він взагалі мав на увазі? Я якось чула що пік жіночої краси припадає на тридцять років, а значить я ще не досягла своєї досконалості, або ж на думку цього хлопця, все навпаки, далі буде тільки гірше.

У будь-якому випадку я маю косметику, і я вмію нею користуватися.

Продовжуючи тему стосунків, згадаю ще один цікавий кадр. Днями хлопець з індії, який молодший за мене на 3 роки так само мене повеселив. Все почалося після того, як він додав мене в друзі, і написав «привіт», я відповіла і одразу ж почула (точніше прочитала) ті три слова, які кожна дівчина хоче почути «я кохаю тебе». Все б нічого, але хлопець молодший за мене на три роки і взагалі мене не знає. Як, ну скажіть мені, як можна освідчуватися в коханні, після того, як просто побачив фото? Це все одно що, побачивши красиву страву в інтернеті, я стверджуватиму, що це смачно але при цьому навіть жодного разу не куштувавши, а насправді воно виявиться гострим або наприклад з бараниною, чого я не дуже то і люблю, а швидше навпаки. Приклад звичайно так собі, але думаю сенс ви вловили. Ось так і з людьми, як можна отак зізнаватись в коханні незнайомій людині.

Я провела з ним роз'яснювальну розмову про буття і про кохання загалом, а його відповіді мене просто заганяли у ступор. Це як Омар Хайям і Далай Лама в одному флаконі, що він казав, було мені не зрозуміти. Спочатку мова зайшла про сина і чоловіка, хоча в мене ні того ні іншого немає. Потім про те, що я нібито богиня для королів і королев, що я народилася для якоїсь місії. Та й закінчилося це зовсім епічно.

– Нарешті я вирішив, що я твій син! – сказав він мені, і ця фраза змусила мене замислитись і остаточно вирішити, що з молодшими і індусами краще не зв'язуватися, а то в мене вже син намалювався, який молодший за мене на пару років. Завдяки ось таким ось кадрам, до залицяльників молодшого віку, я буду ставитися тільки як: – «хлопчик, ти шо, мамку загубив?».

Так само не можу не згадати про ще одну його фразу «я інвалід» яка збила мене з пантелику, адже до таких людей я намагаюся ставитися більш лояльно, але не встигла я щось відповісти, як він розвіяв мої наміри іншою фразою «У мене немає дівчини, тому я інвалід. Людина створена для кохання». Скажіть, адже ця фраза звучить трохи двозначно, якщо згадати, що цей хлопець родом із тієї країни, яка створила знамениту на весь світ книгу з картинками «Камасутра».

На цьому мабуть все, що стосується молодших хлопців за мене. Таких прикладів ще багато але я вирішила розповісти вам тільки про ті, що були незадовго до туру. Що стосується автомобіля, чому він повинен бути у мого обранця (або хоча б вміння керувати), тут все просто. У мене є машина, і протягом семи років ми нерозлучні з нею, мені подобається водіння, але навіть з цим, я ж дівчина, і хочу щоб не одна була водієм (а не так як було з моїм колишнім, як то кажуть гіркий досвід накладає свої відбитки). Мені ж хочеться щоб і мене возили. Я не збираюся цим нахабно користуватися я ж не немічна, просто моя тонка жіноча натура просить, щоб її хоч іноді підвозили і забирали, адже приємно почути від коханого «Я вже під'їжджаю, виходь» а не навпаки «Ти скоро вже під'їдеш?», не знаю як вам, але це мені важливо. 

З третім пунктом усі висновки й так зрозумілі, якщо хлопцю більше двадцяти п’яти років, то він просто зобов'язаний працювати, а як інакше? Якщо хлопцю за двадцять п’ять і він не працює, це дивно, що він тоді робить? 

Саме тому мені важко заводити стосунки. Мною цікавляться тільки ті, хто молодший, а ті старші думають, що я ще неповнолітня, і це з моїми однією вищою та однією спеціальною освітою, навіть поговорити нема з ким про розумні речі. Тому додам ще пунктик, що хлопець має бути освіченим. 

Я колись почула фразу з одного гумористичного шоу, чому коли пропадає людина, можна в поліцію заяву написати і її знайдуть.

Чому так само не можна коли шукаєш другу половинку? Дати їм всі параметри і пунктики, що тебе цікавлять, і нехай шукають, прочісують місто з собаками, адже скажіть, так було б набагато простіше. 

Але я відхилилася від теми, адже це щоденник туриста, а не клуб розбитих сердець, тож почнемо подорож мрії.