Читати книгу - "Потраплянка з Харкова , Кала Тор"

Що ти вирішила мені показати свій товарний вигляд — саркастично промовив чоловік, його голос був холодний, як лід. Я здригнулася від його слів, від цієї різкої реальності. - Так не старайся, мені ти не цікава в будь-якому вбранні, чи без нього. - Його слова, мов гострі ножі, проникали в моє серце, розриваючи туман мого сум'яття. - Я досі кохаю Руанетту і збираюся з нею створитити сім'ю, — додав він з тим самим холодним блиском в очах, який я вже бачила. Я, мовби втративши зв'язок з реальністю, підняла погляд на нього, намагаючись знайти хоча б один спогад. Всі наші спільні миті зникли, як туман на світанку. Він продовжував, його слова були ніби виречені під прицілом. - Я тобі давав шанс не виходити за мене заміж. Ти його втратила... Тепер в хід вступає мій план.