Читати книгу - "Іскри ненависті, Rexana Keys"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Мія ти взагалі слухаєш мене !?-сердито говорить дядько .
-Вибач.. трохи задумалася -вимовляю ледь чутно та продовжую ,-дядько я не хочу продавати бізнес, я хочу зберегти пам'ять про батька
-Мія ти розумієш, що би збанкрутіємо , що ми тоді робитемеми ? Ти розумієш це чи ні ?
-Так я розумію ,але продавати бізнес батька не буду , ти як мій дядько займися вирішенням цієї проблеми я знаю ти можеш , а коли мені виповниться 18 я сама почну вирішувати такі справи... ти ж сам казав.
-Казав але ситуація змінилася
-Я впевнена, що немає ситуації з якої Володимир Сергійович Алмазов не знайшов б виходу- підморгую йому цілую в щічку та йду геть . Йду щоб не бачити його лицемірного обличчя .
Вечеря проходить спокійно , за весь вечір дядько не промовив жодного слова, а я була і рада цьому.
Близько опівночі я прийшла додому . Цілу ніч я не могла заснути все думала про сказане цим чоловіком . Невже це правда .Невже дядько вбив мого батька думала я . Близько шостої години я все ж таки заснула ,прокинулася від дзвінка . Це телефонувала моя подруга.
-Добрий ранок сонько
-Добрий - промовила я
-Як спалось ? Хотіла нагадати тобі ,що сьогодні ми ідемо в кіно . Ти ж не забула ?
Боже зовсім вилетіло з голови , після всіх цих подій я не маю ніякого бажання киди небудь йти , але образити її я зовсім не хотіла
-Так звісно пам'ятаю
-Тоді я заїду за тобою о 8
-Чекаю ,- промовила я і вимкнула телефон
Заснути я більше не могла тому вирішила збиратися . Хоча часу було ще вдосталь я вирішила підготуватися завчасно ,зробила зачіску , макіяж та почала обирати сукню , зупинилася я на червоній сукні до колін з глибоким вирізом та чорними класичними туфлями . Коли я вдягнулася почула дзвінок у двері і з радістю побігла до них бажаючи швидше зустрітися з Даною.
Відчинивши двері я побачила свого дядька та Олега -того бандюка з яким я познайомилася вчора . Вони заштовхали мене в квартиру . Я впала та вдарилася головою . Прокинулася в якомусь незнайомому мені місці. Це був якийсь підвал темний та дуже холодний. Раптом я почула кроки .
-О прокинулася,- сказав дядько- я ж казав, що потрібно продати бізнес ,а ти не слухала тепер маєш
-Дядько, що... що це означає
Хмикнув він і сказав -Це означає, що потрібно слухати, що тобі дорослі кажуть тепер прийдеться посидіти тут і подумати .
-Я ж казала ,що не хочу продавати бізнес це пам'ять про батька
-Пам'ять?- засміявся він,- твій батько теж таким був і де він зараз га!?
Сльози виступили на очі знадчить це все таки правда значить він вбивця мого батька схлепнула я .
-Отже слухай мене тепер вибору в тебе немає ти відасиш мені цей бізнес інакше ти пошкодуєш зрозуміла !?
-А якщо ні , якщо я не погоджуся ?
-Тоді ти помреш.- промовив Олег
-Якщо будеш слухняною і будеш виконувати все, що я скажу вийдеш звідси просто зараз .
-Я згідна!- крикнула я
-От і добре. Мене розв'язали і я піднялася наверх .Ми зайшли в кабінет і дядько кинув мені якісь папери .
-Підписуй
-Що це ?-підняла я голову і подивилася на нього
-Документи . Документи які засвідчують те, що ти відмовляєшся від компанії і передаєш її мені.Я неохотно підписала .Зараз я хотіла просто вижити . Вижити щоб помститися йому впершу чергу за батька , а потім і за те ,що він змусив мене це пережити .
-Добре- сказала я хоча думала що ж мені робити .
-Зараз ти можеш повертатися до себе і не здумай щось викинути, бо наслідки будуть непередбачувані.
-Наслідки? - здивувалася я
-Так . Я вб'ю тебе . Зрозуміла? Навіть не думай щось викинути .
-Так.- Заплакала я і пішла до дому .До мого будинку звідси їхати 20 хв , а йти пішки ще довше. Не хотіла я залишатися тут ні на мить тому вирішила йти . Йти і обдумати все .Раптом я почула звук різко тормозячої машини і вже за секунду я опинилася в ній.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іскри ненависті, Rexana Keys», після закриття браузера.