Читати книгу - "Вихованню (не) підлягає, Ольга Іваненко"

Я дістала з сумочки пом'яту записку. І, разом з цією, причепила їх біля вікна за допомогою шпильки. Я не знала, що буде далі. Але розуміла, що рахуватиму дні, чекаючи на його появу. І я не уявляла, що робитиму, якщо він не з'явиться. Здавалося, він був вершиною ідеалу. Таких, як він, я ніколи не зустрічала. Тільки він змушував мене завмирати від кожного погляду чи дотику. І таке різке його зникнення застало мене зненацька. Я не уявляла, що робитиму, якщо ми більше не зустрінемося. Чи зміниться моє життя без нього?

Я лягла на ліжко, де все ще впізнавався його запах, і обняла подушку, на якій він лежав. Заринув у неї носом, я вдихала аромат його парфумів і згадувала вчорашню ніч, коли ми так і не заснули. Як було прикро, що найближчим часом її не вдасться повторити, і мені доведеться засипати самій у ліжку, без його міцних та ніжних рук.