Читати книгу - "Нам воно святе! Пісні січових стрільців"

Кервавилось серденько, не тихло й на хвилину, Бо в Бережанах кидав коханую дівчину. (2) «Прощай, моє Олятко, дівчино чорнобрива, Нас нині розлучає та доля нещаслива. (2) Чи прийде час веселий, чи прийде зла година, Я все тебе згадаю, що ти моя єдина». (2) Як дівчина почула такі слова закляття, Склонила головоньку і впала ув обняття. (2) Як з Лісник до кадри січовики манджали, Кервавилось серденько від горя і печалі. (2) Кервавилось серденько в хорунжого Осипа, Коли з очей зникала та Золотая Липа. (2) Кервавилось серденько, не тихло й на хвилину, Бо в Лісниках він кидав коханую дівчину. (2) «Прощай, моя Стефуню, мій сонячний проміню, Моя ти осолодо в воєнному терпінню. (2) Чи прийде час веселий, чи прийде зла година, Я все тебе згадаю, що ти моя єдина». (2) Як дівчина почула такі слова любови, То в поцілуй зложила устонька коральові. (2) Як стрільчики січові до кадри доїжджали, То спомини їх серця у грудях розривали. (2) Згадав і наш хорунжий зайняту вже Надвірну, А в ній і одиноку свою дівчину вірну… (2) Як стрільці йшли з України
Вірш і музика Романа Купчинського Як стрільці йшли з України, То сльози тремтіли в очах, Бо кождий кидав дівчину На тих широких, на тих розлогих степах. Приспів: Розвіялись мрії рожеві, мрії мої, ах, мої, На спомин про хвилі давнії, остався мені, остався мені. В городі Єлисаветі Тужили дівчата в той день, І нило серце з розлуки,