Читати книгу - "Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття"

Також не варто забувати, що значна частина базових досліджень, які уможливили прогрес в ІТ-сфері, фінансувалася американськими платниками податків. Управління перспективних досліджень і розробок Міністерства оборони США (Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA) створило й фінансувало комп’ютерну мережу, яка в подальшому перетворилася на інтернет.[17] Закон Мура з’явився частково завдяки університетському дослідженню, фінансованому Національним фондом науки (National Science Foundation). Асоціація напівпровідникової промисловості (Semiconductor Industry Association), будучи комітетом політичної дії, активно лобіює збільшення асигнувань із держбюджету США на дослідницькі роботи. Комп’ютерні технології сьогодення певною мірою існують завдяки мільйонам платників податків, представників середнього класу, які підтримали федеральне фінансування базових досліджень протягом перших десятиліть опісля завершення Другої світової війни. Безсумнівно, що платники податків надавали свою фінансову підтримку, сподіваючись, що плоди тих досліджень забезпечать можливість створення заможнішого майбутнього для їхніх дітей та онуків. Одначе тенденції, які ми розглянули в цьому розділі, свідчать, що майбутнє, яке нас чекає, буде зовсім інакшим.

Окрім фундаментального морального питання про право крихітної еліти, фактично, захоплювати у свою власність накопичений технологічний капітал суспільства, існують також практичні питання загального здоров’я економіки, в якій нерівність доходів стає занадто гострою. Тривалий прогрес залежить від жвавого ринку майбутніх інновацій, а це, своєю чергою, вимагає раціонального розподілу купівельної спроможності.

У наступних розділах ми детальніше розглянемо загальні економічні та соціальні наслідки невпинного прискорення прогресу цифрових технологій. Та спершу погляньмо на те, як ці інновації становлять дедалі більшу загрозу робочим місцям, що потребують високої кваліфікації, і на яких зайняті працівники з вищою освітою та навіть із ученими ступенями чи кваліфікаційними розрядами.

Одинадцятого жовтня 2009 року бейсбольна команда Los Angeles Angels взяла гору над своїм суперником Boston Red Socks у матчах серії плей-оф Американської Ліги і виборола право позмагатися з New York Yankees за звання чемпіона ліги та за можливість взяти участь у щорічному чемпіонаті США з бейсболу. Для «Янголів» ця перемога ще й була сповнена особливого емоційного змісту, бо за півроку до неї один із найперспективніших гравців цієї команди, пітчер Нік Аденгарт, ставши жертвою п’яного водія, загинув у автокатастрофі. Один спортивний журналіст свою статтю, присвячену цій грі, почав такими словами:

Для «Янголів» ситуація складалася безрадісно — в дев’я­тому періоді вони програвали два очки та потім Лос-Анджелес таки зрівняв рахунок завдяки індивідуальній майстерності Владіміра Ґерреро, а потім вирвав перемогу з рахунком 7:6 над Boston Red Socks на стадіоні Fenway Park у неділю.

Ґерреро забезпечив «Янголам» дві перебіжки на базу. На «табло» його результат був 2:4.

«Коли йдеться про вшанування Ніка Аденгарта і того, що сталося у квітні в Анагаймі, то так — це, напевно, був найкращий удар [в моїй кар’єрі], — сказав Ґерреро. — І я присвячую його моєму колишньому товаришу по команді, хлопцеві, який пішов із життя».

Упродовж усього сезону Ґерреро добре виступав в ролі пітчера, особливо під час денних ігор. У денних іграх відсоток потраплянь на базу плюс відсоток сильних ударів становив у Ґерреро 0,794. Під час денних ігор він зробив п’ять ударів «гоум-ран» і забезпечив тринадцять пробіжок між базами в двадцяти шести іграх [1].

Напевно, автору цього тексту не загрожує реальна небезпека отримати якусь літературну премію за свої письменницькі вправляння.

Утім ця розповідь є неабияким досягненням, але не тому, що вона добре читається, граматично правильна і є точним звітом про конкретну бейсбольну гру, а тому, що її автором є комп’ютерна програма.

Йдеться про програму StatsMonkey, яка була створена студентами й дослідниками з Лабораторії інтелектуальної інформації при Північно-Західному університеті (Northwestern University’s Intelligent Information Laboratory). Програма StatsMonkey призначена для автоматизації спортивних репортажів шляхом перетворення об’єктивних даних про конкретну гру на цікаву розповідь про неї. Ця система виходить за межі звичайного перелічення фактів; навпаки — вона пише історію, яка містить в собі ті ж самі основні атрибути, які вніс би до неї спортивний журналіст із плоті та крові. StatsMonkey здійснює статистичний аналіз для вирізнення примітних подій, що сталися протягом гри, потім створює природний мовний текст, який відображає загальну динаміку гри, одночасно тримаючи в полі уваги найзначущіші ігри сезону та основних гравців, які додали матеріалу для розповіді.

У 2010 році дослідники Північно-Західного університету, які керували роботою групи з учених-комп’ютерників і дослідників журналізму, які працювали над StatsMonkey, зібрали венчурний капітал і заснували нову компанію з назвою Narrative Science, Inc. з метою подальшої комерціалізації цієї технології. Новостворена компанія найняла групу висококваліфікованих учених-комп’ютерників та інженерів, потім викинула геть початкову комп’ютерну програму StatsMonkey і створила значно потужнішу та всеохопну систему штучного інтелекту з назвою Quill.

Технологія компанії Narrative Science використовується впливовими засобами масової інформації, зокрема журналом Forbes, для автоматичного написання статей на цілу низку тем, включно зі спортом, бізнесом і політикою. Програма Quill видає по одній новинарній історії приблизно щопівхвилини, і більшість із цих статтей публікуються на найвідоміших веб-сайтах, які воліють не визнавати, що вдаються до послуг комп’ютерних «журналістів». Під час галузевої конференції 2011 року Стівен Леві, літератор із видання Wired, підбурив Крістіана Гаммонда, співзасновника Narrative Science, зробити припущення про відсоток новинарних статей, які будуть