BooksUkraine.com » Сучасна проза » І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський 📚 - Українською

Читати книгу - "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"

88
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "І-цзін. Книга змін" автора Є. М. Тарнавський. Жанр книги: Сучасна проза. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 59
Перейти на сторінку:
зникає тім’я. Нещастя. Осуду не буде».

№ 29. Сі-Кань. Повторна небезпека

Ця гексаграма має назву, яку можна перевести і зрозуміти двояко: це або небезпека, або безодня. Тому якщо коментатори приділяють належну увагу розумінню її через слово «небезпека», то сам текст призводить образи безодні на кожному кроці. Поява її в цьому місці тексту пояснюється тим, що попередній стан, вказаний у ряді найближчих гексаграм, дає образ порівняно мирного існування людини. Але саме мирне перебування, якщо недостатньо приділено уваги на підготовку до майбутнього скрутного положення і лиха, призводить до деякої розбещеності. На гносеологічних шляхах коментатори відзначають тут заміну акту пізнання запам’ятовуванням вже накопиченого досвіду. Але якби головна увага була звернена на констатацію самого факту небезпеки перебування в безодні, то це не відповідало б характеру «Книги змін», суть якої — давати людині попередження і вказувати шляхи подолання тих чи інших життєвих ситуацій. Тому цілком природно, що тут дається вказівка на те, як можна знайти вихід із ситуації. Яскравий образ триграм кань, що складають цю гексаграму, являє собою безкомпромісний рух серед відсталого закостенілого середовища. Між іншим, Р. Вільгельм дає цікаву розшифровку способу триграми кань. У ній сильна риска розміщена між двома слабкими. Але слабкі риски виражають не стільки слабкість, скільки щось протилежне силі, тобто інерцію, відсталість. Тому Р. Вільгельм говорить про образ потоку, який мчить між зледенілих берегів. Так само має бути спрямована моральна діяльність людини крізь оточуючі його звичні погляди, традиційні уявлення і т. п.

З цього вже намічається основний тон, узятий в цій гексаграмі, що складається в стрімкому заклику до шукання істини, тобто внутрішньої правдивості, про яку говорить текст. Бо тільки внутрішня правдивість може, врешті-решт, привести до того, що дії людини будуть гармонійно включені в світовий розвиток і тому викличуть схвалення. Так, в тексті ми читаємо: «Повторна небезпека. Власникові правди — тільки в серці звершення. Дії будуть схвалені».

1

Оскільки ця ситуація вказує на пошуки внутрішньої правди, остільки не можна припускати її наявність вже на самому початку. Тому перша позиція говорить про те, що внутрішню правду ще тільки можна знайти. Тут людина перебуває ще цілком в безодні, якісно інший, ніж те, що в результаті цієї ситуації може бути досягнуто, тобто в безодні незнання, в безодні брехні, неправоти. Тому тут «Книга змін» тільки констатує: «На початку слабка риска. Подвійна безодня. Увійдеш в печеру в безодні. Нещастя».

2

В тій безодні, про яку йдеться тут, як вже було зазначено, старі звички, досвід, накопичений раніше, можуть підмінити зміст нового акту пізнання. Тому хоча друга риска в загальному сприятлива в символах «Книги змін» (і сприятлива саме тому, що являє собою якість врівноваженості), хоча тут ця риска і символізує порівняно сприятливу позицію по відношенню до внутрішньої правди, але все ж внутрішня правда ще не досягнута. На кожному кроці людині ще загрожує небезпека.

Тільки активне завоювання внутрішньої правдивості може привести до яких-небудь результатів. Тому текст говорить: «Сильна риса на другому [місці]. У безодні є небезпека. Домагаючись, дещо отримаєш».

3

Вихід з внутрішнього у зовнішнє, з того середовища, в якому людина перебуває в даний момент, характерний для третьої позиції, як ми знаємо з численних попередніх прикладів. Але якість цієї ситуації в цілому впливає тут в тому сенсі, що вихід з безодні ще не гарантує остаточного відходу від неї, бо за однією безоднею може бути інша, як на це вказує вже сама назва гексаграми. Тому і текст дає вказівку на можливість нових безодень, в які провалюється людина в своїй дії — пошуку істини. Найважливіше тут — не надто покладатися на себе. Тому дія, що виходить тільки з особистої ініціативи і без урахування допомогою ззовні, не може бути сприятливою. Ось чому в тексті сказано: «Слабка риса на третьому [місці]. Прийдеш або підеш — буде безодня за безоднею. [Нехай і] небезпечно, [але] все ж є підтримка. Увійдеш в печеру в безодні — не дій».

4

Те, що ще не пізнано, в певному сенсі лежить за межами свідомості, зовні. Тому при переході до зовнішньої, верхньої триграми. може бути мова про новий акт пізнання, як такий. Цей новий акт пізнання може і повинен порушити в людині раніше накопичений досвід, для того щоб згодом бути гармонійно синтезованим з ним. Новий акт пізнання збуджує людину, як збуджує її вино. Але новий акт пізнання, з іншого боку, повинен сам, в свою чергу, набувати певної форми з раніше накопиченого досвіду. Як їжа, що лежить у чаші, він повинен набути форми цієї чаші. При цьому необхідно пам’ятати, що в кінцевому рахунку істина сама в собі проста і ця простота істини виражена в образі простого глиняного глечика, про який говориться в тексті. Якщо це розуміється так, тоді людина може вдатися до всього того, що допомагає їй на шляху синтезування нового акту пізнання, і в цьому синтезі перед нею має відкриватися вікно для прозріння в істину.

Приблизно таку інтерпретацію цих образів можемо знайти в коментарі Вань І. Однак ці образи інтерпретувалися й інакше, про що можна прочитати в нашому філологічному перекладі. Існують різні інтерпретації, щодо одного і того ж тексту: «Слабка риса на четвертому [місці]. [Всього] гуртка вина, миска [їжі], і на додачу потрібен [лише] глиняний келих. Взяття зобов’язань через вікно. Зрештою, осуду не буде».

5

Тут, незважаючи на всю сприятливість п’ятої позиції, ще не можна говорити про ліквідацію цієї ситуації. І необхідно пам’ятати, що вся вона — ситуація небезпечної безодні. Тут, власне кажучи, тільки початок процесу виходу з безодні. Вона ще не може бути наповнена, тобто не може зникнути. Але безодня — вода, схвильована бурею, — тут вже відходить на другий план. Бурхливу поверхню замінює водна гладь. Це єдине, що може бути досягнуто тут. Але якщо це досягнуто, то започатковано правильний вихід з цієї ситуації. Так, в тексті ми читаємо: «Сильна риска на п’ятому [місці]. Безодня не наповнюється. Коли вже вирівняєш [її], осуду не буде».

6

Оскільки шоста позиція — позиція перерозвиненості, остільки той новий акт пізнання, про який говорилося в попередніх етапах, акт пізнання правди, необхідної для виходу з безодні, є тут теж перерозвиненістю, тобто він домінує над досвідом, накопиченим раніше. Але досвід знання, набутого раніше, є тим, що може систематизувати пізнане знову, тим, що може і повинно зв’язати його і зміцнити. Отже, знання, накопичене у давнину, має бути міцним, надійним і міцним. Без цього зв’язку колишнього і нового людина може тільки заплутатися, заблукати в нетрях несистематизованого досвіду, набутого знову. Якби людина потрапила в такий стан, то з неї, саме в силу її якості, вибратися було б не так просто. Тому текст попереджає тут: «Нагорі слабка риска. Для зв’язування потрібен канат і аркан. Ув’язнення в хащах терну. І в три роки [нічого] не отримаєш. Нещастя».

№ 30. Лі. Сяйво

Ця гексаграма складається з двох триграм, співзвучних із назвою гексаграми. За символікою образів «Книги змін» триграма є знаком вогню. Звідси і назва, зазначена раніше. З іншого боку, з найдавніших

1 ... 29 30 31 ... 59
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський"