Читати книгу - "Дамір, Iрина Давидова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Матінко!
Він руками схопився за моє обличчя і, наблизившись, язиком провів по моїх губах, а я чітко відчула, як соски збудилися від одного його майже невинного торкання, а внизу живота з'явилася приємна важкість. Це було так ніжно і еротично, що я відчула себе сексуальною і бажаною, чого раніше мені ніколи не говорили, і Дамір не сказав, але його жест... Ох... Він губами невагомо торкнувся моїх губ, зовсім трохи, легкий поцілунок, що викликає тисячу мурашок у всьому тілі. На мить відсторонившись, він подивився в мої затуманені очі, великими пальцями провів по щоках і, схилившись, почав цілувати в шию, намагаючись якомога більше відсунути шарф в сторону. Я відчувала його подих, його вологі поцілунки на своїй шкірі, і раптом зрозуміла, що не хочу, щоб це закінчувалося. Тільки, що взагалі сталося з цим чоловіком, який позавчора зовсім не бажав зі мною розмовляти, а сьогодні накинувся, немов зголоднілий вовк на свою здобич.
Великі долоні опустилися мені на сідниці і міцніше притисли до себе. Центром своєї жіночності я відчула великий бугор, і тут же спалахнула, розуміючи, що я притискаюся до його величезного збудженого члена. І все б нічого, якби не усвідомлення, що в понеділок мені з ним працювати, тобто з Даміром. Мені хотілося відсторонитися, і сказати, що ми не повинні цього робити, але він тільки міцніше притиснув мене до себе, і все ж поцілував мене глибоко і пристрасно. Я відчула його гарячий язик на своєму, і зрозуміла, як сильно хочу відчути його плоть в собі, відчути його так глибоко, наскільки б змогла прийняти, і звичайно, я хотіла поторкати сексуальне тіло, що вабило, власноруч.
І коли я відчула його руку на гудзику брюк, мене немов осінило, і я різко вирвалася з його обіймів, ошелешено дивлячись в карі очі.
- Відпустіть, я Вам не іграшка, не одна з ваших дівчаток, - швидко заговорила я, і для підтвердження хитала головою.
- Я знаю, - важко дихаючи, відповів Дамір, оглядаючи мене швидким поглядом, - я знаю.
- Не треба, - попросила, коли побачила, що він знову нахиляється за поцілунком, - не хочу, щоб Ви знову наді мною знущалися.
Моє тіло було наелектризоване, одяг дратував, а його губи манили, але я з усіх сил намагалася стримуватися, розуміючи, що якщо відразу не зупинимося, потім точно не зможемо.
- Я обіцяю тобі. Ти будеш зі мною, під моїм захистом, - і поки я вникала в суть його слів, Дамір знову притиснувся до моїх губ, обпалюючи жаром свого дихання.
З кожним його дотиком, з кожним порухом язика, я плавилася і боялася потонути в почуттях, які так раптово почали прокидатися в моєму серці. Причому так недоречно. Ні, я була за відносини і за любов, але річ у тім, що те, що говорять про мого замовника в офісі, ніяк не пов'язувалося з моїм розумінням.
І варто було мені знову відчути його пальці на поясі, як я здригнулася і прикусила його губу.
- Вибачте, вибачте, - заторохтіла я, розуміючи, що могла зробити йому боляче.
- Маленька Лі вирішила мене покусати, - важко дихаючи, вимовив Дамір, облизуючи губу, - зараз дівчинка моя, я опущу цей момент, але знай, твій укус мене завів ще більше.
Для наочності він притиснув мене стегнами до своїх і я знову відчула збуджений член, що впирається мені в промежину.
- Я не…
- Знаю, - відповів він, тільки звідки дізнався, що саме я хотіла сказати, не розуміла.
- Дамір Тімурович, відвезіть мене, будь ласка, додому, - хрипко попросила я, дивлячись в бездонні карі очі.
- До мене або до тебе? - все ще важко дихаючи, поцікавився він, а через мить злегка посміхнувся, даючи зрозуміти, що жартує.
Моє серце знову пропустило удар, і я схилилася, ховаючи очі й мріючи опинитися наодинці зі своїми думками. Чоловічі пальці знову ніжно погладили щоки і губи. А коли я отримала легкий поцілунок в скроню, то знову опинилася на пасажирському сидінні.
- Збоченець, - прошепотіла я, сподіваючись, що господар машини не почує, але варто було мені підняти рюкзачок і відвернутися до вікна, як одразу ж прозвучала відповідь:
- Не*рін жопою крутити перед усіма!
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дамір, Iрина Давидова», після закриття браузера.