Читати книгу - "Чоловік з бонусом, Тая Стрельцова"

Глава 12.1

Аж в очах потемніло. Як удар під дих пропустив. В грудях пекло, реально відчував!

— Єгоре, ну що там з піццою? — покликав з кухні брат.

Дівчата щось жваво обговорювали, посміюючись. А йому від того, як ножем по серцю.

— Єгор! — визирнув Олексій. — Все нормально? — підійшов до нього.

— Нормально, — вручив брату коробки з піццою і понісся на кухню.

— Єгор, чекай, — намагався затримати Олексій, не розуміючи цієї зміни.

— О! Нарешті! Ми вже думали, що піцца відміняється, — посміхнулась Ярослава.

Глянув на дружину брата, перевів погляд на Ліку. Вона сиділа навпроти Яри. Спокійна, усміхнена… Здавалась такою щирою…

— Покличу дітей, — піднялась з місця Ліка.

— Не наближайся до моїх синів! — перехопивши її за руку, прошипів, крізь зуби Єгор.

— Що? — одними лише губами, проговорила, звуки десь у горлі застрягли.

І здивувалась не тільки Ліка. Ярослава аж закашлялась, а Олексій так і застиг на місці.

— Забирайся! І більше не наближайся ні до мене, ні до моїх дітей! — таким тоном сказав, що просто мурахи по шкірі.

— Єгоре… — хотів щось сказати брат.

— Вас це не стосується! — перебив він, не захотівши слухати.

І буквально потягнув ошелешену Ліку в коридор.

— Ти можеш пояснити, що відбувається? — висмикнула свою руку.

— Може, ти мені поясниш? — всміхнувся криво. — Як тобі вдається так грати? Як можна бути настільки лицемірною? Може, ось це поясниш? — протягнув їй свій телефон.

Ліка трохи невпевнено глянула на екран, натиснула на трикутник і відео увімкнулось.

«…Діти? Які ще діти? Хіба я коли-небудь казала, що люблю дітей, хочу за ними дивитись? Точно жарт! Ні? Не жарт? Ну, тоді просто божевілля якесь! Як так можна? Віддати мені дітей, навіть не поцікавившись, чи згодна я? Нащо мені таке щастя?! Я — егоїстка до кінчиків волосся. І я цим пишаюсь! А діти — це клопіт, нерви і постійна напруга через відповідальність! Це тягар! Я на таке не підписувалась! Мене цілком влаштовували необтяжуючі відносини з класним, симпатичним хлопцем! Цікаві, веселі, незвичні, романтичні побачення і пристрасть у ліжку — все, що мені потрібно! Які діти?!»

Це ж її з Катериною недавня розмова у фітнес-клубі, коли вона згадувала всі свої емоції від першого дня, коли в її житті з’явились діти, до того самого, коли відбувалась розмова! Так, в їх клубі є камери, це не секрет для Ліки. Але ж звідки це відео у Єгора?

— Як ти могла так брехати? Ти ж завжди суперпрямолінійна! Я боявся, ти скажеш, що не будеш дивитись за дітьми, пошлеш мене навіть, але то було б відверто і я б не образився! Та я ж і по телефону тобі пояснював багато, і потім після приїзду… Я ж сказав, чому приховував, чому саме тобі відкрився, — не дуже голосно, проте сердито говорив Єгор. — А ти виявилась настільки лицемірною… Нащо брехати, як ти любиш моїх дітей, якщо ти їх терпіти не можеш? Вони ж до тебе прив’язались! Відпускати тебе не хочуть! А ти… Знала ж, що для мене важливо, аби жінка сприймала і мене, і моїх дітей! Гралась, виходить? Як довго ще збиралась?

— Ні, Єгоре, ти не так все розумієш, — заговорила Ліка.

— Тут важко щось неправильно зрозуміти! Чи це не ти там говориш? — змахнув своїм телефоном.

— Я, але… — хотіла пояснити.

— Жодного слова більше! — підняв долоню, ніби зупиняючи її. — Все, прощавай! — пішов до дверей.

Ліка, перебуваючи у шоці, ніби уві сні взула кросівки, схопила рюкзак і вже збиралась вийти. А в голові лише шум і повне нерозуміння ситуації.

— Ліка, ти куди? — почувся за спиною дитячий голос.

Обернулась і побачила, що зі своєї кімнати вийшли Мирон з Матвієм. Ось тут ступор пройшов. Серце защеміло. Зробила крок в сторону хлопців, але в ту ж мить відчула на своєму лікті руку Єгора.

— Що трапилось? — запитав Олексій.

Вони з дружиною вийшли з кухні.

— Ліка вже має йти, — відповів Єгор. — Вона поспішає. Побудьте з дітьми,  — і буквально вивів її швидко з квартири.   

А от і проблеми, дорогі мої читачі...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно