Читати книгу - "Гра почалась, Євгеній Шульженко"

Хлопець помахав головою, погоджуючись. Єгор також все чув та бачив. Він помахав рукою, посміхнувся та пішов вниз. Воїн спеціально спускався так, щоб було його чути. В кінці, гепнув дверима.

Вхідні двері квартири на мить зачинились, було чути як знімають ланцюжок з дверей. Відкривши квартиру, хлопець відійшов на декілька кроків назад, побоюючись, що він зробив страшну помилку. Та Мілана не стрибнула на нього, а просто всміхнулась та зробила крок вперед.

Хлопчика звали Давид, він мав круглі окуляри з чорною оправою. Чорне волосся підстрижене під горщик, вже повідростало, тому стирчало в різні сторони. Воно було таке ж темне, як у самого Гаррі Поттера з фільмів про пригоди чаклуна. Ну вилитий чаклун, не вистачало чарівної палички та капелюха чарівника.

Давид запросим Мілану в свою кімнату та показав альбом з фотографіями. На них був він та його батьки. Самих батьків він також представив дівчинці. Звичайно, як і всюди, батьки Давида спали. Було видно, що вони бережно вкриті, волосся їх лежало рівно, кімната була чистою на провітреною.

Хлопець показав Мілані свій виріб. Це був невеличкий бокс, в якому були одна до одної складені батарейки. Між батарейками було видно напаяні проводки. Поряд, була встановлена невелика плата. Плата була явно зроблена самостійно, кривуваті контакти видавали себе. Давид показав на світлодіодну стрічку, що висіла на стіні, знайшов її роз’єм та під’єднав до боксу. В цю мить стрічка засвітилась.

Мілана була в захваті! Світло! Вона так скучила за справжнім штучним світлом! І що це означає? Це означає, що у нас в племені Зодчих тепер буде світло. «Ура!» - раділа про себе дівчина, їй хотілось стрибати та хлопати в долоні.

Це неймовірно, - тільки і сказала Мілана, - це неймовірно! Нам надзвичайно пощастило з тобою, Давид! Я дуже розраховую, що ти долучишся до нашого племені. Племені?, - здивувався та всміхнувся Давид, поправляючи окуляри як той ж Гаррі Поттер, - Це цікаво. Буду вченим в племені, який принесе світло. Мені подобається. А щодо боксу, то якщо я поставлю акумулятори та під’єднаю сонячні батареї – у нас буде маленька сонячна електростанція. Та такі речі можна знайти тільки в гіпермаркеті. У нас є доступ до гіпермаркету, - всміхнулась Мілана, підморгнувши хлопцю.

Так плем’я Зодчих зустріло справжнього маленького вченого Давида. То ж сьогодні ввечері, в честь завершення нової фортеці, крім смачної вечері, гарного вогнища та чудового настрою, подвір’я освітилось світлом світлодіодних гірлянд та ламп. Та що саме неймовірне, вперше за тридцять шість днів у дітей заграла музика з маленької колонки, яку в дар приніс Давид. Гра, як тобі такий поворот?