Читати книгу - "Повелитель моїх мрій, Нотіка Тур"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Марго гнала жеребця через поле, намагаючись скоротити шлях.
Вона чула крик лорда. Відчувала, що він зовсім близько. Їх розділяло всього кілька десятків метрів.
Але вона не оглядалася. Сил не вистачало зробити це.
— Пробач мене... — прошепотіла вона і стиснула губи. Хотілося знову заплакати.
Серце билося, немов божевільне. Його переповнювали почуття.
Не хотілося втікати від цього чоловіка. Не хотілося залишати його після всього, що сталося.
Марго ледве стримувала себе, щоб не розвернути коня. Вона бажала повернутися в обійми лорда.
Але розум кричав, що потрібно тікати.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повелитель моїх мрій, Нотіка Тур», після закриття браузера.
