Читати книгу - "Грішна одержимість, Кейтрін Шкроб"

— Обов’язково, — промовляю, хоча напевно знаю, що цього не буде. Що мені там робити?

А коли темною доріжкою, яку ледь-ледь освітлюють поодинокі ліхтарі, добираюся до будинку, втомлена ледь доходжу до ліжка, щоб на хвильку відпочити й накопичити заряд енергії, аби прийняти душ. А ще живіт зводить від голоду. От тільки навряд чи зараз зможу хоч щось приготувати. На щастя, згадую, що в холодильнику є з чого зробити бутерброд — і усмішка вимальовується мимовільно.

Коли, наповнивши шлунок багетом з шинкою, стаю під потік води, втома відчувається ще гостріше. Навіть очі заплющуються, проти волі своєї господарки. Хотілося б дочекатися Асі, щоб розповісти про прогулянку в компанії з її хлопцем і поділитися деякими підозрами щодо нього, але варто було мені вийти з ванної кімнати й на мить прилягти, як сон мене одразу ж здолав. І всі плани коту під хвіст. Лише крізь сон ще чую, як вібрує мобільний. Але мені вже не до нього.

Завтра поговорю з Асею, зустрінуся з Максимом і знайду літературу про дітей, яку читатиму ночами. Все буде завтра.