Читати книгу - "Неонова, Юлія Богута"

В мені плавають три стакани. Три стакани міцного вина. 
Три десятка стаканів нена́висті, що бурлять як морська піна. 

Розбиваються криком об стіну із трьох сотень стаканів сліз,
І проходять над сердцем віршами, проникаючи болем наскрізь. 

Що киплять і киплять безупинно, вириваються аж за край,
Тих трьох тисяч стаканів втоми, які ти колись щастям звав. 

Потім падають нижче і нижче, в три мільйони стаканів хвороб,
Щоб померти між ними собою, поки душу трясе озноб.

Із розбитих трьох тисяч більйонів моїх втрачених шансів життя. 
Я ковтаю їх всіх із тобою, щоб забутись на мить від вина.