Читати книгу - "Майбутнє імперії, Серена Давидова"

Я ж, ще трохи збентежена, спробувала перевести тему:

— Ви ж не прийшли лише задля перевірки моїх знань із сервірування?

— Ні, — він кинув погляд на грядки. — Подумав, може, ви потребуєте допомоги. І, можливо, я зможу зіпсувати ще одну пару рукавичок.

Я не стрималася — щиро засміялася. Навіть міс Штак підняла очі, і в її погляді блиснула та сама підозріла іскра.

— Ви постійно застаєте мене в найменш прийнятний момент для прийому гостей, — я розвела руками. — Пане Ґотілш, — звернулась до садівника, що саме вмощував цибулини, — завершите все самостійно?

— Так, пані. У вашому кресленні все зрозуміло.

— Ваша світлість, — я обернулася до Франца, — прошу вибачення, але мені необхідно привести себе до ладу. Якщо ви не проти, міс Штак із радістю складе вам компанію за чаєм.

— Не хвилюйтесь, леді Елізабет. Я почекаю, — відповів він спокійно, з тією невимушеністю, яку важко було не помітити.

Я кивнула, намагаючись не показати, як шалено калатає серце. Час відмити руки, пригладити волосся… і зрозуміти, що, здається, Франц з’являється в найнеочікуваніші моменти не випадково.