Читати книгу - "Де трава зеленіша, Ньюбі Райтер"

Юля весь цей час місця собі не знаходила. Адже від Сергія звісток теж не було. Жодних дзвінків, повідомлень. У нього зараз не вона в голові. А вища місія – порятунок Батьківщини. Тому дівчина просто щовечора молилася за нього. А ще за маму і тата, за усіх знайомих і друзів, які залишилися під постійними обстрілами чи воювали в окопах. Відсилала допомогу ще інтенсивніше. Собі майже нічого не купувала. Харчувалася в ресторані, чайові витрачала на оплату рахунків. Усе інше переказувала у волонтерські фонди або на особистий рахунок тітки. Юля жила лише надією. Надією на Перемогу України у цій жорстокій та нікому не потрібній війні.