BooksUkraine.com » Еротика » Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей 📚 - Українською

Читати книгу - "Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей"

134
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Я (не) втечу від тебе." автора Марі Керімей. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 72
Перейти на сторінку:
Глава 15

Глава 15

Глава 15

Ми з Маріель пробули у клубі досить довго. Натанцювались від душі та трішки випили. Зрештою кожен з нас поїхав по своїх домівках. Відкрила вхідні двері та навшпиньки пройшла всередину. Майже дійшла до східців, як увімкнулось світло. Я подумки вилаялась і сфокусувала свій зір на розмитий силует. Спробувала роздивитися ближче. Нахилилась та ледь не впала на нього. Олександр обвив мою талію руками та міцно притис до себе. Я посміхнулась та обвила його шию своїми ватними від випитого алкоголю руками. 

— Ти винна мені за той вечір, — прошепотів він мені на вухо. 

— Тоді я готова віддати тобі борг, — засміялась та притягнула чоловіка для поцілунку. Він притис мене ще сильніше до себе та поглибив поцілунок.

Пристрасний поцілунок, від якого почало паморочитись в голові. Олександр підняв мене на руки та поніс по сходам у бік нашої спільної спальні. Поклав мене на ліжко та навис, цілуючи мої вуста. Переводячи свої поцілунки мені на шию, він провів язиком по пульсуючій вені. Я застогнала та відкинула голову назад, тримаючи чоловічі міцні плечі у своїх руках. Внизу живота почало нестерпно зудіти і я потерлась об чоловічий орган. Він міцно стис мене у своїх сильних руках та почав цілувати кожну частину мого тіла, паралельно знімаючи з мене одяг і лишаючи мене повністю оголеною. Ми цілувалися, здавалося, мов ті звірі. Кусали, виривали з губ крики, стогони. Я зняла з Олександра водолазку та провела по розпаленому торсі руками, піднімаючись до грудей, він застогнав та припав до моїх губ, кусаючи та потягуючи їх. Спустився нижче та вкусив мене за підборіддя. Я сіпнулась та притисла його міцніше до себе, а він продовжив свої муки, спускаючись до шиї, до трикутника на грудях. Обвів язиком один сосок та засмоктав його, а я ще міцніше вчепилась у його спину нігтями, вигинаючись йому на зустріч. Він повторив з іншим соском те ж саме, терзаючи їх по черзі й вириваючи в мене чергові стогони та схлипування. Потім спустився нижче, проводячи язиком вздовж живота та спускаючись до лобка, а потім і до самих статевих губ. Провів по пульсуючому кліторі язиком, від чого моє око засіпалось,  а з губ зірвався крик насолоди. Я хотіла стиснути стегна та трохи зменшити пульсацію, але Олександр розсунув їх та міцно вчепився пальцями в мої стегна. Потім знову опустився до моїх статевих губ, водячи по ним кінчиком язика, зводячи мене з розуму. Я вигнулась йому на зустріч та відкинула голову, хапаючи руками простирадло та закусуючи губу від нахлинувшого оргазму. Але Олександр посміхнувся та різко зупинився. Піднявся та поцілував мене в губи. Я гучно простогнала та захникала від не отримання бажаної насолоди. 

— Сьогодні я не дам тобі кінчити, — прошепотім він мені на вухо та занурив туди свого нахабного язика. Я вже й від того жесту ледь не кінчила. Він і так доводив мене до божевілля.

Олександр зняв штани разом з боксерками та навис наді мною. Провів кінчиком по моїм статевим губам, зірвавши з моїх губ стогін. Я стягнула край простирадла та затисла його в губах. Він дражнився, спочатку проводив вздовж, а потім занурював лише трішки в моє лоно і знову витягував. Я благально схлипувала, але він лише посміхався та знову повторював свої муки. Поки не занурив його всього в мене та я не відчула пульсацію його розпаленого органу у себе в середині. Я вже й від того ледь не кінчила, але Олександр знову знущально забрав в мене насолоду, виходячи з моєї нірки. 

— Будь... Ласка... — пищала я, а він лише потішався своєю силою. Входив в мене, заповнюючи всю, і знову виходив. В цю мить я божеволіла та кричала, благала. Мої ноги та руки вже не слухалися від незнятої напруги. Я вже не мала ніякої сили навіть ворухнутись. Олександр мстив мені за те, що я його принизила привселюдно. А що я могла тоді подумати? З боку це так і виглядало. Сам винен! Міг би відразу все пояснити. 

Останні поштовхи й Олександр кінчив, але швидко вийшов з мене, щоб я не відчула того неймовірного відчуття та тої легкості. Він залишив мене ні з чим... але, ні! Все ж з чимось. З такою тяжкістю в тілі, що важко було навіть поворухнутись. Наче мені до низу прив'язали величезний камінь і він не давав мені рухатись.

Я поглянула на розслабленого Олександра та зітхнула. Хоч якось він мене покарав. Ще й отримав від цього свою насолоду. Я перевернулась на живіт та сповзла з ліжка. Почала вставати та відчула неймовірну слабкість та тяжкість в тілі. Попрямувала до ванної.

— Тільки не думай задовольняти себе, — почула я владний голос чоловіка та повернулась до нього. 

— Я навіть не думала, — здивувалась я. Та я взагалі не вміла таким займатись самостійно. Сором то який. Ким він мене вважає? 

— Знаю я вас жінок, — хмикнув він, а я розізлилась.

<<В сенсі жінок!?>> — зараз в мені кричала ображена жінка, адже він в мене перший, а я в нього яка по рахунку? 

— Добре, що знаєш! — ображено викрикнула та сховалась за дверима ванної кімнати, притулившись до дверей спиною.

Я важко зітхнула та прикрила очі, заспокоювала себе, лише тим що він тільки мій. Вірний мені. Та блондинка виявилась моєю сестрою, але чи є інші? На тому заході я багато чого почула і в мою адресу, і в адресу Олександра, і через те в мені закрались такі думки, що в чоловіка все ж багато жінок і я не вийняток. Раніше я не нервувала його. Мені було зручно від того, що я нікуди з ним не ходжу. Сиджу вдома та чекаю його, а зараз думаю, що може дарма не ходила? В моїй голові були тільки універ, робота, дім, Олександр, а все інше не мало значення. Я просто одягала свої рожеві окуляри та поринала у стосунки з головою. А що, якщо я в нього не одна? Що, якщо він має ще кількох? Я помахала головою та пішла до душової. Включила воду та відганяла погані думки, стоячи під струменями води. 

Коли вийшла з ванної, то не побачила Олександра на ліжку. Одягла легку футболку з шортами й пішла його шукати. Почула якийсь шум з кабінету. Злегка відчинила двері та почула тихий голос свого хлопця. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 30 31 32 ... 72
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я (не) втечу від тебе., Марі Керімей"