Читати книгу - "Життя там де є смерть , Аннабель Вікторі Лільмонд"

   "Буденність — це лише тло для нових мрій."

Монотонний пейзаж за вікном розчиняє,
З хвилин витікає життя, мов пісок.
Той самий маршрут, що мене зустрічає,
Ніби пісня, яка не знайде свій танок.

Світловий потік фарбує бетон,
Та веселка на склі давно вже тьмяніє.
Вчорашній задум — сьогоднішній фон,
А у душі лише сиві надії.

Ранок — як вечір, вечір — то ніч,
Мріям ніде оселитись між стін.
Кава холодна, а думки втекли,
А я з ними б хотіла, далеко — кудись.

Але серце у грудях тихенько бринить,
Немов світло, що спить за стіною.
І, можливо, потрібно життя розворушить,
Щоб буденність змішалась із новою грою.