Читати книгу - "Пора серця. Листування"

72-64-21 або

72-43-58)

Коли Ти їдеш до Берліна, коли до Гамбурґа, Кіля{352} і т. д.? Скажи мені, будь ласка, я повинен це знати. 26-го я їду до Бремена, це триватиме, напевне, лише кілька днів — чи не зустрітися нам під час зворотної поїздки, коли Ти також будеш там нагорі, у Кельні?

Приїжджай, Інґеборґ.

Пауль

Чи отримала Ти маленький календар та обидва нотатники?

Боттеґе Оскуре:

Ґюнтер Айх і Гольтузен ще нічого не надіслали принцесі — Чи не могла б Ти попросити у них добірки — а чи зробити мені це самому? Ти повинна відповісти мені на це запитання негайно, принцеса хоче мати тексти до 15-го січня.

Досі мені надіслали свої матеріали тільки Неллі Закс, Гьоллерер, Енценсберґер{353}. Жодної відповіді від К. І. Шнайдера (спадщина Гайма){354} і Гайсенбюттеля. Я ще раз напишу обом. Чи знаєш Ти ще когось?

Чи переправити Тобі копії надісланих матеріалів — куди?

Будь ласка, не зволікай із відповіддю.

79 {355} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 3.1.1958

3-го січня 1958 р.

Лише кілька слів, Інґеборґ, щоб відповісти на Твого листа стосовно Боттеґе, радше, щоб доповнити відповіді, які містив мій вчорашній лист до Тебе.

Вчора ввечері надійшла ще «перлина» нашої німецької частини: неопублікований вірш Ґеорґа Гайма. «Актор». Досі надіслали свої матеріали:

Неллі Закс

Гьоллерер

Енценсберґер

Ти сама віддаси вірші принцесі? Я, напевне, запропоную «П’яний корабель», але мене не дуже тішить перспектива бути представленим в антології, яку частково я укладав.

За Твоєю спонукою я щойно написав Єнсові{356}. /Ще в Тюбінґені я просив його дати щось із малої прози, проте він нічого не має, нині я прошу в нього фрагмент його ще не закінченої драми (про існування якої я довідався сьогодні вранці./

Ґрасові{357} я написав кілька днів тому, а також Гайсенбюттелеві, вдруге, вчора. Відповіді ще немає.

Я міг би, якщо Ти вважаєш це доцільним, написати Шрьорсові{358}, який, напевне щось має. Я зробив би це навіть вельми охоче.

Чекаю на швидку відповідь!

Твій

Пауль

Отож, Ти скажеш Ґюнтерові Айху та Гольтузенові, щоб вони що-небудь надіслали — гаразд? Найкраще тоді копію — мені, щоб забезпечити коректуру.

80 {359} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 6.1.1958

6.1.58

Мій любий,

тепер ми повинні раптом обмінюватися листами про чужі рукописи. Мене це, однак, не засмучує, бо від часу, як ми загалом знову змогли писати, мене все влаштовує.

Я написала до Айха, він нічого не має. Гольтузен, мабуть, також нічого, але він мені ще телефонуватиме. Від Гайсенбюттеля я теж не маю ще відповіді. Не забудь Єнса і, можливо, ще Ґраса. Тоді, думаю, буде досить.* 11-го січня я ще розмовлятиму у Відні з Клаусом — можливо, можна буде знову помістити ще щось його. Як Ти гадаєш? Напиши мені, будь ласка, про це листа на його адресу у Відні{360}, бо вже у п’ятницю я мушу їхати звідси, моє читання — у суботу пополудні, о 17-й{361}; я пишу Тобі про це так докладно, бо дуже хочу, щоб Ти думав про мене й позбавив страху. —

Придбати доробок Гайма, звичайно, дуже важливо.

Будь ласка, не надсилай мені жодних копій, я з усім згідна, і ми ж домовилися про імена.

Сьогодні я напишу ще Мартінові Вальзеру{362}, якого дуже ціную, та й добре було б помістити дещо більше прозових творів.

Я вже радію календареві{363}, однак він ще не надійшов.

Свою подяку за Твої вірші{364} я поки що заощаджу, бо вона не годиться для цього листа, якого мушу надіслати Тобі якнайскоріше!

Інґеборґ

-------------------------

*разом із Закс, Енценсберґером, Гьоллерером.

81 {365} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж 7.1.1958

Рука

Стіл, із древа годин, на ньому

рисова страва й вино.

За ним

їдять, мовчать, п’ють.

Рука, цілована мною,

ясніє вустам.

------------

Париж, 7-го січня 1958.