Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

22

Дорогі друзі!

Підписуйтесь на автора, щоб не пропустити новинки та новини! Для цього на сторінці автора треба натиснути на кнопку « відстежувати автора»! Так ви зможете не пропустити всіх новинок, які неодмінно будуть виходити!

Ну, і, звичайно, я буду дуже вдячна, якщо ви поділитеся зі мною своєю думкою про книгу! Мені важливо знати, чи цікавить вас саме такий формат роману! І конкретно наші хлопці!

Якщо вам сподобалося, не забувайте, пліззз, поставити книзі лайк!

Приємного читання вам!

Люблю вас.

Ваша Кіра.

Вже на вході нас оточують дівчата. Ну, це і зрозуміло, - ті, хто люблять адреналін у будь-якому його вигляді, чудово знайомі і зі мною, і з Андрюхою, - їм же аби кайфанути, а гра це, гонки чи бій, - якось практично без різниці. Ех, була б і Лєра такою, мені б навіть і морочитися не довелося, сама б на мене повісилася!

- Красуні, ми хотіли б пограти, - Ед усміхається просто, мати його, по-голлівудськи, опиняючись у цьому квітнику, і, підхопивши двох брюнеток за талію, тягне до столу. - Як щодо поцілунку на удачу? Ставитиму виключно на чорне! Все заради вас!

Дівчата мліють і цілують його з обох боків. А мені так просто скривитись хочеться.

- Може, перевіримо і мій успіх? – по грудях пальчиками проводить блондинка у червоному. У дуже червоному і такому відкритому, що простору для уяви просто не залишається. - Червоне завжди приносить удачу! Мені - так точно! Ну і всім, кого я люблю! - Вона виразно грає такими ж яскраво-червоними губами, задерши голову до мого обличчя.

Андрюха, судячи з рудої красуні, яка вже вмостилася в нього на колінах, зовсім не проти спробувати червоне. А мені стає гидливо.

- Ставлю на зеро, - я ухиляюся від блондинки, крадькома витираючи руку, за яку вона мене схопила, об футболку. І взагалі, чи мало, що ця рука до мене тримала! Зважаючи на те, як об мене терлися її стегна, тримати вона могла не тільки в руках. Адже раніше я про таке і не замислювався!

– Червоне! – підтверджує мій здогад Карін. – Ну, дівчатка, побачимо, хто принесе нам головний приз!

- І текіли всім! – кричу вже я, розуміючи, що потрібно продезінфектуватися після цієї зовсім не леді ін ред.

- Оце - по-нашому! - регоче Андрюха, не дивлячись на стіл і погладжуючи стегно своєї «удачі».

Зеро виграє. Текіла ллється рікою. Гліб із Антоном нарешті теж приєднуються до гри. Стає все спекотніше. Але мене так і не вставляє. Ні на другому випаді зеро, ні на третьому, ні навіть на десятому. Зате хлопці, під регіт і улюлюкання, кричать, що їхній друг – переможець у всьому і приєднуються до мого зеро. У результаті ми вивалюємся з «Риги» п'яні в три дупи, вимазані всіма відтінками помади, які тільки можна зібрати і з таким баблом, що, здається, завтра не один Гліб може собі дозволити нову тачку.

- Ось правду кажуть, - бурмотить Тоха, сам, здається, не вірячи, що тримає в руках таку суму, та ще й таких легких грошей, - не щастить у коханні, так пощастить із грошима!

- Ага, - так само офігевше видихає Андрюха, закурюючи і підкидаючи в руці важкий пакет виграшу. - До речі, тобі хоч полегшало?

- Ось жодного разу, - я байдуже кидаю свій пакет у машину. Говорив же, - не бере мене цей наркотик. Ну, а щодо бабок, то я, загалом, і не дуже потребую. На боях ще й не такі ставки та виграші.

- Зовсім сумно, - потирає чоло Карін, якому теж цей адреналін по суті, по барабану. Він за ніч теж знімає побільше цих пакунків. - Слава, треба щось робити. Саме, як я бачу, не пройде.

- То роби! - чомусь розлютившись, шиплю я. - Ще раз її на побачення запроси! Може, мені буде легше, коли вона погодиться? Знатиму, що в неї в житті все добре, раз вона з моїм найкращим другом!

- Бля, Слава, ну я ж не знав, що в тебе все так серйозно! – Андрюха навіть очі викотив. - Я ж просто, для приколу!

- Ти чого, Бурін, охренів у кінець? - судячи з обличчя Еда, мені зараз хтось дуже хоче дати по морді. - Думаєш, ми б серйозно за нею стали ходити, знаючи, що таке діло?

- Гаразд, вибачення приймаються, - ми плескаємо по руках, а я, якщо чесно, і сам не розумію, з чого раптом психанув. Може, від того, що перед очима весь час крутяться картинки, в яких Лєра трепетно ​​обіймає іншого? Це в мене вона влетіла випадково, і все одно від цього дотику досі рве, а коли мило, ласкаво, з душею і пристрастю моя дівчинка притиснулася до іншого… Та я порвати готовий його на шматочки! А хто у нас найпопулярніший в універі? Правильно, наша п'ятірка! Може, тому мені й у шинку сидіти з ними не на радість? Тому що розумію, якщо Лєра вибере когось із них, руки я йому точно подати не зможу.

Кулаки знову стискаються самі по собі, коли думаю про те, що вона взагалі може опинитися в чужих обіймах. Ех, Карін, нічого не вивітрює твій адреналіновий наркотик!

- Далеко зібралися, хлопчики? - а ось і те, чого я весь цей час чекав. Казино, справа, звичайно, хороша, особливо для тих, хто залишає в ньому гроші, а не виносить. Їм там і пристойно наллють за рахунок закладу, і дівчатками втішать, і навіть номер до ранку видадуть зі сніданком як розраду. А ось для тих, хто звідси щось виносить… Та ще стільки, скільки ми сьогодні… Тут уже, звичайно, розраховувати на любов і люб'язність було б дуже необачно! Ні, природно, господар потиснув кожному з нас руку і сам особисто вручив упакований виграш, але хто сказав, що у житті все так просто? Зате вечір явно перестає бути нудним, а то я вже було майже засмутився, зрозумівши, що нам так легко дали дійти до стоянки!

- Вибачте, мужики, але вас собою не беремо! – одразу вишкірився я. - Фігурою не вдалися, щоб нічку з нами провести!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно