Читати книгу - "Бойовий шутер, Стружик Лев"

Оскал їхніх противників свідчив про те, що вони теж не збираються здаватися. Вони вже зазнали поразки один раз і не мали наміру повторити цю помилку. Тепер члени "Ожеледиці" билися з відчаю, розуміючи, що програють цю гру.

Але Девід і Джон не збиралися відступати. Вони вкладали в кожен свій удар всю свою майстерність та відвагу, не даючи ворогам жодного шансу. Вони чудово розуміли, що доля їхнього міста та безпека його мешканців залежить від цієї вирішальної сутички.

Нарешті, після запеклого протистояння, сили злочинців почали вичерпуватися. Помітивши момент, Девід і Джон об'єднали зусилля в одному рішучому зусиллі та змогли повністю роззброїти їх.

Приголомшені, члени "Ожеледиці" здалися, розуміючи, що їхнє лихо скінчилося. Девід і Джон швидко заарештували їх, не приховуючи своєї перемоги.

Коли останній із злочинців був закутий у наручники, Девід з Джоном зітхнули з полегкістю. Вони зробили це - нарешті припинили лютування "Ожеледиці" і врятували місто від їхньої руйнівної загрози.

Відчуваючи гордість за свою роботу, лейтенанти знали, що цей бій ввійде в історію як одна з найважливіших перемог проти організованої злочинності в їхньому місті. Вони не могли дочекатися, коли доставлять затриманих до поліцейської дільниці і передадуть справу до суду.

Тепер, коли ця загроза була усунена, Девід і Джон могли з упевненістю дивитися в майбутнє. Вони знали, що завдяки їхнім зусиллям, мешканці міста зможуть почуватися у відносній безпеці. Це була відчутна перемога, якою вони цілком заслужено пишалися.

Повертаючись до дільниці, лейтенанти ділилися радісними емоціями та обговорювали, як саме будуть відзначати свій успіх. Вони відчували, що їхня тривала боротьба з "Ожеледицею" нарешті завершилась остаточною перемогою.

Розділ 59. Ніколи не думаючи про погане

Тріумфально повернувшись до поліцейської дільниці, Девід і Джон відчували гордість за свою перемогу над небезпечною бандою "Ожеледиці". Тепер, коли ці злочинці були надійно за гратами, настав час зайнятися наведенням порядку в місті.

- Ну що, напарнику, тепер нам потрібно подбати про те, щоб розтопити всі ці крижані загати, - сказав Девід, обводячи рукою навколишню обстановку. - Вони ще становлять загрозу для руху та безпеки громадян.

Джон кивнув, обмірковуючи план дій.

- Так, ти правий. Ми повинні діяти швидко, поки лід не став ще міцнішим, - він замислено почухав підборіддя. - Думаю, нам знадобляться додаткові сили та техніка, щоб упоратися з усім цим.

Девід посміхнувся, його очі сяяли впевненістю.

- Та не хвилюйся, Джоне, - сказав він. - Ми впораємося. Це ж нічого страшного - трішки попрацювати, щоб навести порядок у місті. Адже тепер, коли "Ожеледиця" зупинена, ми можемо спокійно думати про майбутнє, не хвилюючись про нові загрози.

Джон трохи замислився, зауваживши в словах напарника ноту занепокоєння.

- Ти маєш на увазі, що можуть бути якісь нові проблеми? - обережно запитав він.

Девід відмахнувся.

- Аж ніяк, - заперечив він. - Я просто кажу, що тепер ми можемо зосередитися на виправленні тих наслідків, які залишила після себе "Ожеледиця". Немає потреби думати про якісь можливі нові загрози. Зараз ми можемо розслабитися і просто насолоджуватися нашою перемогою.

Джон посміхнувся, визнаючи слушність доводів Девіда.

- Ти маєш рацію, - сказав він. - Ми повинні думати про позитивне. Наше завдання тепер - повернути місто до нормального життя. Так що, давай займатися справами та не гадати про погане.

Кивнувши, Девід і Джон швидко взялися організовувати роботи з розчищення крижаних заторів на вулицях. Їхньою метою було якомога швидше відновити нормальний рух транспорту та забезпечити безпеку городян. І, як стверджував Девід, вони навіть не збиралися думати про можливість якихось нових загроз - у них попереду було лише світле майбутнє.