Читати книгу - "Шостий поверх, Ангеліна Кріхелі"

Обидва завмерли на мить, знову усвідомивши, як важлива ця мить, як важливо бути поруч, навіть на відстані.

— Бережи себе там. Мені важливо знати, що з тобою все гаразд...

— Я постараюся, але все одно буду сумувати.

Клара посміхнулася, відчуваючи, як дні до їхньої наступної зустрічі наповнюватимуться новими очікуваннями й надіями, а розмова з Ярославом стала чудовим початком їхньої спільної мандрівки в невідомість. Із цими думками вона вирушила додому на таксі, як і обіцяла йому. Тільки за цієї умови Ярик погодився, щоб вона проводжала його так пізно ввечері. Немов до його появи в її житті ніколи не доводилося затримуватися на роботі й крастися додому, ніби злодюжка, по міцно заснулому місту.

Зараз вона зварить собі каву, набере гарячу ванну. А потім, відігрівшись, вмоститься затишно на дивані у вітальні, який усе ще зберігає запах Ярослава, і насолодиться тишею, яка більше не лякає.