Читати книгу - "(не) Колишні, Таня Смолярчук"

Спогади

Андрій

-Ну і довго ти будеш дурня клеїти?- наче ненароком затіяв розмову батько, розбираючи разом документи фірми..

Підійнявши очі я поглянув на нього, і спочатку не зрозумів до чого це..

-Ти про що?- продовжуючи перелистувати необхідні папери..

-Я про твої дорослі забавки з цією дівицею..

-Мар'янна моя кохана жінка, тому попрошу добирати слова в моїй присутності.

-Кохана.Жінка..Як сказав, та що ти знаєш про кохання, про життя?Та ваші сопливі почуття розлетяться в пух і прах, при перших же проблемах..

-Ми продовжимо?Чи я можу йти?- запитую категоричним тоном не бажаючи слухати цю нісенітницю.

Підозрюю що прийшов я сюди не спроста..Батько так старається прямо зі шкіри лізе, щоб переконати мене..Навіть навів відомий аргумент у вигляді життєвих складнощів, але я то знаю допоки існують почуття все можна здолати..

-Послухай..Зрозумій, вона тобі не пара.

-Це я вже чув, далі то що?

-Так згоден, вона гарна, з характером, любий клюне, але з часом ти зрозумієш що ви різні, що у вас різні інтереси, погляди на життя..Я просто хочу щоб ти усвідомив це до того як ви одружитеся, і у вас не дай бог з'являться діти- на слові не дай бог діти він зробив особливий акцент.

Я й не уявляю його в ролі діда.Жорстокий, категоричний і суворий дідуган..Та яка дитина не злякається такого. Та й нам з Мар'яною рано думати про таке, поки що ми насолоджуємося молодістю..

-Ось Сніжанна інша річ..Гарна, розумна, весела..Ви з дитинства разом знаєте один олного, та й вона наскільки я помітив не байдужа до тебе..Ось твоя партія, а не це недорозуміння..- тепер розумію до чого він клонить..

-Тату!!- різко відрізаю, тому що мені набридло це слухати-  я ж просив добирати слова!Я кохаю цю жінку, і ти будеш поважати мій вибір..

-Ніколи...Чуєш, ніколи..Вона не переступить поріг нашого дому..Ми не приймемо її..

-Як жаль що мені пофіг..

-Ось так от..

-Так..І я не збираюся міняти своєї думки..

-Шмаркач..- він буквально позеленів від злоби, а затім виціджує те чого я від нього не очікував- тебе звільнено!Пішов вон!!Побачу я на твоє доросле життя тепер, ще на колінцях приповзеш, коли набридне без татового крильця..

-Всього найкращого!- вихожу гучно гримнувши дверима..

Подумаєш звільнив він мене..Начхати, без нього якось обійдусь..Хоча б на мізки ніхто капати не буде, а роботу я знайду, ще й кращу за попередню.

-О..Андрію привіт, а я до тебе- на виході зі забудови зіштовхуюся зі Сніжаною

-До мене чи до мого батька обговорювати плани завоювання мого серця-саркастично вимовляю

-Припини!- різко відрізає- ти ж знаєш що я ніколи ..

-Ніколи що?Скажи звідки у наших батьків такі плани щоб ми були разом?Це випадково не твоя хвора фантазія?- розумію що перегинаю палку, і Сніжанна буквально потрапила під гарячу руку, але нічого вдіяти з цим не можу..

Відчуваю на собі дзвінкий ляпас..Молодець, заслужив, тепер бодрічком..

-Не смій більше так зі мною розмовляти!Ти чудово знаєш про мої почуття!Знаєш і продовжуєш хараз топтатися по моєму серці..Але знай!Я ніколи не стану між тобою і Мар'янкою..Якщо звісно ти сам цього не захочеш..

********

-Андрійку, я вдома- чую тихенькі кроки і легенький дотик на своїй спині- привіт, чому в темноті?

-Та так думаю- кручу в руці стакан з алкогольним напоєм і вдивляюся у його легкий відтінок..

-Про що думаєш?Разом подумаємо- сідає мені на руки і цілує в скроню, при цьому так дивиться, з такою ніжністю, ласкою і захопленням що мені хочеться взяти її прямо тут на цьому кріслі..

-Яка ти в мене- дивлюся, заправляючи за вухо пасмо волосся.

-Яка?- з непідробною цікавістю запитує..

-Моя, вся моя..Мені так повезло з тобою, інша б давно порвала б з таким валюгою, а ти все на собі тягеш..

-Ти знову..Що знов звільнили, чому пояснили?

-Сьогодні мені сказали все чесно..Як я і думав татко похлопотав..Найсмішніше  те, що я гарний юрист, такого з руками і ногами, але тоді є всі шанси потрапити під удар..

-Подивись на мене- переводить своїми пальцями моє обличчя до свого- ми обов'язково впораємося, не сьогодні так завтра, щось підвернеться, головне що ми разом, і я тебе дуже кохаю- випиває за мене алкоголь і кривиться- навіщо пити таку гидоту..

-Натурпродукт- посміхаюся побачивши реакцію мишки на алкоголь- ходи до мене, я так скучив- вдихаю аромат її волосся, наче зранку бачилися цілував її, а всеодно мало, не хочеться нікуди відпускати її, хоча й розумію що зараз я невдаха яка не може забезпечити сім'ю, тому що мій старий вкотре хоче довести свою правоту..

-Можливо підемо до кімнати?

-Ні.Боюся що помру від нетерпіння- накриваю її уста поцілунком..

Однією рукою розтібаю ґудзики блузки і занюрююся рукою до грудей, обмацуючи кожну їх частинку.

Мар'янка стогне від задоволення та займає позу наїзниці сівши на мене. В паху  твердіє від відчуття її поряд, і мене моментально накриває неприкритим бажанням..

Вона класна, до божевілля пристрасна при світлі місяця..Я бачу її погляд, посмішку, реакцію на те як азартно цілую і втягую випуклі від збудження соски, я фанатію від її ахкання, хочеться все більше і більше доводити її до божевілля, щоб вона благала, взяти її прямо тут..

Пальцями іншої руки занурююся, поміж трусиків, туди де все тіче..Вона така гаряча, мокра, готова до того щоб просто збожеволіти від насолоди..

За мить я занурююся в неї, і з уст маленької виривається гучний стогін, вона плавними рухами підіймає і опускає сідниці вигинаючись від того як я продовжую збуджувати і пестити соски..