Читати книгу - "Двері в день. Міс Адрієна, Гео Данилович Шкурупій"

майже одночасно кинув у бичка свого списа, але не влучив. Тоді Ведмежому Зубові довелося викручуватися від швидких нападів бичка. Це була дуже не легка справа, бичок був молодий та моторний. Ведмежий Зуб, зрозумівши, що йому не втекти, голосно закричав і зупинився. Бичок, пригнувши голову, кинувся на нього, але мисливець вчасно відскочив і вчепився бичкові за роги. Таким чином бичок не міг його заколоти. Він потягнув його по траві, а потім зупинився, силкуючись видерти свої роги з міцних рук Ведмежого Зуба. Але мисливець, знайшовши, нарешті, опертя для ніг, сильно вперся і почав крутити голову бичкові. Спочатку бичок не піддавався, а потім, заревівши від страшного болю, грьопнувся боком об землю. У нього з носа та з морди потекла кров, вкриваючи прим’яту траву. Бичок здох за кілька хвилин.

Приблизно таке ж трапилося і з собаками Гая. Вони довго тримали за шию оскаженілого бугая. Нарешті, бугай спіткнувся і з розгону упав на землю. Від цієї несподіванки собаки відлетіли далеко геть у траву, але вони моментально знову кинулися на бика і почали його гризти. Гай, що підоспів сюди, відігнав собак і заколов змученого бугая списом. Бугай, спійманий собаками, був найбільший з усієї череди. Мисливці довго дивувалися з такої сміливости собак і після цього трохи не визнали їх за рівних членів орди.

Нарешті, останній бик упав під ударами списів кількох мисливців. Полювання було закінчено. Здобич була дуже велика. Кілька биків та корів лежали на столоченій бійкою траві. З мисливців троє були поранені.

Зовсім не відпочиваючи після полювання, мисливці почали здирати з биків шкури та переносити розрізане м’ясо в човни. Вони не забували, що в орді їх нетерпляче чекають жінки та діти.

XVIII

650.000 к. с

Шановні товариші, товаришки, громадяни, громадянки, громаденята! За початок історії культури людства авторитетні дослідники, що вивчають первісну культуру, вважають той момент, коли людина приготувала для себе з каменя щось грубе, кострубате і лише трохи подібне до якогось певного знаряддя чи зброї. Наука дозволяє констатувати, що перше знаряддя й є та межа, що лежить між звичайною твариною, мавпою і нашим пращуром, нашими Адамом і Євою, що від них пішло все людство. Це перше знаряддя і вживання його виводило людину з зоологічного стану в стан суспільних стосунків.

Я наведу вам один приклад, який мусить трохи популярніше висвітлити цю думку. Спробуймо порівняти нашу европейську культурну жінку з некультурною африканською жінкою, жінкою-дикункою. Ви побачите, що різниця між ними є величезна. В процесі культурного розвитку гола жінка-дикунка силкується поволі одягнутись, в той час як сучасна европейська жінка все швидше й швидше роздягається: ну, різні декольте, коротенькі спіднички вище колін…

От, я вже бачу, як у передніх лавах мої слухачки силкуються натягнути свої спіднички на коліна… Прошу не турбуватись!

Перший одяг, як і перша сокира, є ознака культурного розвитку. Міт про гріхопадіння Адама має рацію. Людина злякалася власних думок і їй стало соромно. Отже, вона мусіла одягнутись. Звичайна зміна клімату теж впливала на це.

Людина в боротьбі за існування удосконалювала свої знаряддя, свої засоби боротьби з природою, вона удосконалювала й свою анатомічну будову. Примітивність первісного знаряддя, тяжкі умови боротьби з природою були підвалиною того суспільного примітивізму, що являє собою першу громадську стадію людства. Отже, суспільство з’являється тоді, коли між окремими одиницями зав’язалися трудові відносини. Еволюція суспільства йде поволі і до того моменту, коли запанувала приватна власність на знаряддя праці і коли з цим розподілом стався розподіл суспільства на різні верстви. Від кам’яної сокири, кам’яного списа до велетенського парового молота, екскватора, турбін і гідроелектричних станцій – ось шлях людської матеріяльної культури.

Товариші! Україна переживає тепер велику добу, добу будування, добу індустріялізації. Ми вже пройшли всі стадії дикунства, всі стадії культурного розвитку і щільно підійшли до великої доби, яка остаточно мусить зробити нас господарями природи. Годі нам десятки верстов ходити пішки. Годі нам їздити ці верстви змученими кіньми або повільними волами. На наших шляхах мусить залунати сирена автомобілів, автобусів і мотоциклів. Молочниці привезуть до міста молоко на мотоциклах, городину селяни привезуть в грузовиках. Трактор мусить замінити тополі на нашому обрії. Електрика мусить бути в кожній хаті і кожне село мусить мати свій театр і своє кіно.

Автомобіль прекрасніший за статую Самофракійської перемоги. Хто це сказав? Це сказав футурист Марінетті, тепер італійський фашист.

Наша країна повинна індустріялізуватися. Індустріялізація повинна бути нашим щоденним гаслом. Ми мусимо щодня вишукувати нову енергію, яка б рухала наші машини і робила нові машини. Щоб людина могла працювати, вона мусить їсти. Так і машина потребує сили – енергії. Найбільшим джерелом енергії для машини є паливо – дрова, торф, вугілля й нафта, а найпоширеніший спосіб використати цю енергію є паровий двигун. Але наука дала інше, дешевше джерело енергії. Це так зване біле вугілля.

Вода. Уявіть собі, що вода може служити не тільки для купання. Так, дорогі слухачки, літом на пляжах рік у купальних костюмах дуже приємно бризкатись водою і фліртувати. Дуже приємно звичайно місячної ночі вдвох покататися з човні і послухати, як тьохкає в кущах соловейко. Але вода може мати ще серйозніше значення, крім того, щоб бути розвагою для закоханих. Останні наукові винаходи показали, що далеко зручніше є перероблювання всіх виглядів енергії в електрику, а заміна палива іншими джерелами енергії, особливою силою напору води, набагато здешевлює її. Ось вам і вода.

Електрика дозволяє безмежну різноманітність засобів вжитку її в машинах та приладдях. Електрика дозволяє виробляти себе в одному місці в дуже великій кількості та дозволяє передачу енергії на сотні кілометрів дротом. Отже, уперта електрифікація України є чинник до збільшення продукції, до збільшення нашого добробуту.

Як ми в справі електрифікації відстаємо від держав з розвиненою промисловістю, видно з порівняння нас з Америкою. 1926 року в Сполучених Штатах Північної Америки вироблено електроенергії 73 мільярди кіловатгодин, а по всьому терені колишньої царської Росії лише 3½ мільярди, звідси лише невеличка частина припадає на Україну.

Вода, що дає нам стільки насолод і втіх, що безупинно тече в ріках, може своїм напором давати енергію машинам. Вода рухає водяні турбіни, а через них електричні машини і дає постійну даремну енергію та фактично є невичерпане джерело енергії. Тим більше доводиться цінити енергію води, що запаси палива обмежені і щороку зменшуються.

У всьому світі досі збудовано чимало гідроелектричних станцій, загальною силою біля 30 мільйонів кінських сил. Дешева електрична енергія служить не тільки для того, щоб кучерявити шовкове