Читати книгу - "Непокірний трофей, Олена Гуйда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
І все ж я... померла? Чи це він вижив?! Або це моє хвора уява малює те, що відбувається?!
- Це що, моє особисте пекло? – я заговорила ледве чутно, в горлі пересохло.
- Це все ще Елехорія, принцеса, - Вигнанець відсторонився і в його голосі задзвенів гнів. - Але думаю демони пекла і ті менш кровожерливі ніж твій брат.
Слова ранили в саме серце. Ще одне нагадування, що все це реально.
- Він одержимий демоном, ім'я якому жага влади. Ним одержимий і ти, - кожне слово давалося важко. - І що ти хочеш від мене? Навіщо забрав?
Вигнанець скривився, задумавшись, підійшов до столика, підхопив з нього якийсь флакон.
- Випий і поспи. Зараз не час для розмов.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Непокірний трофей, Олена Гуйда», після закриття браузера.