BooksUkraine.com » Міське фентезі » Океанаріум, Олег Петренко 📚 - Українською

Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"

10
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Океанаріум" автора Олег Петренко. Жанр книги: Міське фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 48
Перейти на сторінку:
Глава 10 Перша година

Після того як зайшли перші відвідувачі, то через двадцять п'ять хвилин прийшли інші гості, а це була компанія чоловіків. Їх було шестеро дорослих чоловіків, яким було за тридцять років. Вони були одягнені у звичайний одяг, а це білі футболки і чорні шорти. У всіх був однаковий одяг. Були схожі на команду футболістів, а вони були командою з футболу, але ніхто цього не знав. Команда завжди все робить разом і вони також трималися разом і ні хто один від одного не відходив. Зайшли разом і пішли до Пірата, і також разом. Кожен не відходив один від одного ні на метр. На обличчі кожного була щаслива посмішка відпочинку. І розуміння того, що сьогодні останній день неділі, а попереду вихідні дні й довгий відпочинок. У п'ятницю зазвичай багато людей і найбільше виконують роботу, щоб на вихідних нічого не залишалося і можна було спокійно відпочити, не думаючи про роботу, і піти гуляти без задніх думок. Ні хто не хоче у вихідний день працювати, а кожен хоче відірватися і відпочити. Завтра субота, а це воля. Буде якось ніяково тому, хто працюватиме у вихідний день, і тоді, коли всі люди відпочиватимуть. Кожен керівник хоче, щоб його команда, яка працює довгий час, завтра не виходила на роботу і не допрацьовувала те, що можна, докладаючи зусиль, зробити сьогодні. Кожен керівник хоче бути сердечним керівником і дати своїм підлеглим належний відпочинок та повністю несе відповідальність за нього. Ні хто не хоче у вихідний день розмовляли один з одним та розповідати про свою роботу. Робота це не кохана жінка, а тільки робота. Не нести тягар не виконаної роботи додому в сім'ю. Дім це завжди дім, а не робочий кабінет.

Одягнені хлопці начебто були з двору. На них був звичайний легкий одяг і нічого особливого почали роздивлятися все навколо себе. Їхня поведінка говорила ніби вони знають один одного ще з малих років і ще з дитинства разом грали у футбол та майже з дитячого садочка. Хлопці кожен вільний час від роботи завжди зустрічалися і грали у футбол або разом йшли розважатися. Це справжня компанії яка завжди разом та не дивлячись на те що сьогодні робочий день вони всі разом не вийшли на роботу і зробили собі ще один вихідний на цьому тижні. Вихідний за свій рахунок. Їм було байдуже на те, що вони сьогодні мають працювати. Для них головне це компанії справжніх друзів які завжди відпочивають разом. Ще з дитинства і все життя завжди разом, і завжди разом відпочивають коли їм захочеться. На голові в кожного різна зачіска. У когось довге волосся, а в когось коротке та кольорове, темне або світле. Гарна нагода відпочити разом в океанаріумі від своїх дружин і дітей. Вони купили квитки і спустилися вниз до Пірата, який з посмішкою їх зустрів та голосно сказав:

- Добрий день. Ой. Вибачте. Доброго ранку. Я дуже радий бачити вас у нашому підводному світі. Це незвичайне місце. Якщо ви прийшли сюди відпочити, то ви обов'язково відпочинете. Якщо ви бажаєте побачити життя з іншого боку, то вам сюди. Морський світ завжди відкриває світ зовсім з іншого боку. Хочете залишитися наодинці і подумати про своє життя, то ви не помилилися місцем. Тут ви зможете залишитися на самоті навіть якщо ви не самі прийшли. Кожен хто сюди заходить завжди відпочиває та залишається задоволений. Якщо вам не сподобається то я сам заплачу за ваші квитки, - Пірат усміхнувся, - завжди залишають задоволеним, якщо хочете можете кинути монету на щастя в останній кімнаті, - Пірат знову усміхнувся, - насолоджуйтеся нашим морським світом протягом усього дня і якщо хочете щодня. На довго залишає приємні спогади у кожного відвідувача. Людина, яка заходить у наш світ, може тут перебувати стільки часу скільки вона хоче і до останньої хвилини робочого дня.

Хлопці зупинилися і з посмішкою подивилася на Пірата і один з них, а це був чоловік невисокого зросту і швидше за всіх сказав:

- Доброго ранку.

Пірат:

- І вам доброго ранку.

Чоловік невисокого зросту:

- Добрий Пірат. Спасибі вам за щирі привітання. Нам приємно почути з самого ранку і від незвичайної людини, яка, мабуть, не буде просто говорити такі слова і це щире запрошення. Ми будемо дуже раді якщо ваші слова насправді правдиві і ваш морський світ по справжньому нас вразить своєю незвичайною реальністю.

Пірат:

- Не хвилюйтеся. Вразить. Тут усе по-справжньому.

Чоловік не великого зросту відповів:

- Дякую.

Пірат з посмішкою подивився на чоловіка й одразу сказав:

- Вам у нас сподобається. Я ж сказав, якщо вам не сподобається, то я власноруч заплачу за ваші квитки.

Чоловік невисокого зросту:

- Добре.

Пірат:

- Я нічого не вигадав. Це дивовижний світ і кожен, хто сюди заходить, він завжди виходить задоволеним. Я жодного разу не бачив, щоб той, хто сюди заходить відпочивати, залишав заклад незадоволеним. За цілий рік роботи в цьому закладі я ще не зустрічав таких людей. Все що я сказав це правда.

Чоловік, який стояв позаду, а він був найвищим, сказав такі слова:

- Добре. Ми вам віримо. Тримайте квитки, і ми підемо та побачимо все на власні очі. І коли обійдемо всі кімнати, я сподіваюся на те, що ви нікуди не втечете та будите на місці. Ми вам або подякуємо за приємний відпочинок, або ви заплатите за наші квитки.

Пірат узяв квитки й відірвав нижню частину та повернув назад чоловікові, який був найвищим із цієї компанії.

Пірат:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 48
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Океанаріум, Олег Петренко"