Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

Знесилено дивлячись на свій проєкт, Творець запитав:
— Сат, а може ти?
— Куди? На Землю? В цей гадючник? Ні Бос! Ні! Вони Сина Твого розіп'яли.
— Так, а як, Сат? З Євою ж в тебе вийшло?
— А ніяк. З Євою вийшло, а ці одразу ж затопчуть. Вони досі вірять в якесь там пекло. Хоча, Пекло люди самі собі влаштовують на Землі. Уяви Собі, всю мою роботу роблять вони самі.
— Сат — а може... Перезапуск?
— Отче, не брудни Свої руки. Вір в людство — воно саме себе знищить. Лише в цій Сонячній системі це який проєкт? 
— Четвертий. Фаетон, Марс, Венера, Земля. Життя на трьох планетах з чотирьох, оці мої "діти" — знищили. Сат, я їх робив по Своїй подобі, чому вони такі  злосливі?
— Та, хто його знає Отче? Може місце прокляте... Бос, давно хотів просити. Верни мені крила, та я, зі всім своїм царством, почну Добро робити. Тобі допомагати. Бо ж. Сам знаєш — які вони, ті люди.