Читати книгу - "Повноліття на все життя , Стася"

                                Ворог наближається

Темрява оповила місто, коли Аліса вирушила на своє перше завдання. Хоча вона вже адаптувалася до свого нового існування, усередині все ще жеврів сумнів. Вона вибрала шлях мисливця, а не вбивці, але чи зможе вона дотримуватися цієї обіцянки перед обличчям справжньої загрози?

Ліам ішов поруч, його кроки були безшумними, як і її власні. Він не мав виконувати це завдання разом з нею, але все ж пішов, мовчки спостерігаючи за її реакціями.

— Відчуваєш це? — його голос був спокійним, але напруженим.

Аліса завмерла. Повітря наповнилося незнайомим запахом — чужим, різким, майже металевим. Щось було не так.

— Вони поруч, — прошепотіла вона, вдивляючись у темряву.

Її сенсори, що загострилися після перетворення, тепер сприймали світ інакше. Вона не просто чула звуки — вона вловлювала найменші коливання в повітрі, відчувала наближення небезпеки ще до того, як вона ставала видимою.

З-за покинутої будівлі з'явилися тіні. Спочатку їх було двоє. Потім ще троє. Очі незнайомців світилися червоним, а їхні посмішки були хижими. Це не були прості вампіри — вони належали до ворогуючого клану, відомого своєю жорстокістю.

— Ну що ж, свіжа кров? — один із них зробив крок уперед, і його голос прозвучав із знущальною ноткою.

Аліса відчула, як усередині наростає холодний спокій. Вона не боялася, не сумнівалася. Вона була готова.

Ліам лише посміхнувся куточком губ.

— Схоже, ти не надто добре розумієш, із ким маєш справу.

Ворог наблизився. І ніч перетворилася на поле битви.