BooksUkraine.com » 📖 Любовне фентезі » Незвична формула, Наталія Гавдьо 📚 - Українською

Читати книгу - "Незвична формула, Наталія Гавдьо"

90
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Незвична формула" автора Наталія Гавдьо. Жанр книги: 📖 Любовне фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 43
Перейти на сторінку:
Розділ 33: "Шлях сердець"

 

Сонце ледь торкнулося обрію, коли Лін прокинулася. Її перше відчуття було тепле і затишне — Кораль спав поряд, обіймаючи її однією рукою. Його волосся безладно розсипалося по плечах, і він виглядав зовсім беззахисно.

— Хоч би не захропів, — прошепотіла вона, хихикаючи.

Від цих слів Кораль лише щільніше притиснув її до себе, щось бурмочучи про "шоколадних драконів" і "пересолений суп".

— Та вже, герой, — Лін обережно вибралася з його обіймів і встала.

Намет повнився запахами ранкової роси і свіжоспеченого хліба — це Ашер уже чаклував біля вогнища.

— Доброго ранку, красуне, — привітав її він, хитро примружившись. — Схоже, ніч була... незабутньою?

Лін закотила очі.

— О, так. Довго вмовляла його не наїстися ковдрою.

— Романтика — це, звісно, класно. Але краще за каву тільки романтика і кава, — філософствував Ашер, простягаючи їй горнятко запашного напою.

За кілька хвилин прокинулися й інші. Фенрік і Еліс одразу почали з'ясовувати, хто краще запам'ятав заклинання активації порталу, що вони вчора знайшли.

Аркіан літав навколо і бурмотів собі під ніс:

— І знову вони мене не слухають. Могли б хоч каву запропонувати живому артефакту...


---

— Отже, план такий, — сказав Фенрік, розгортаючи стару мапу Академії і її околиць. — Ми йдемо до Центрального павільйону. Там, за легендами, схований Серцевинний портал.

— Легенди? — скептично підняла брову Лін.

— Легенди, підкріплені трьома зламаними носами й одним випадком спонтанного облисіння, — серйозно відповів він.

— Чудово, — прошепотів Ашер. — А я тільки почав відрощувати волосся...

— Головне, не торкатися дивних каменів і не дратувати голографічних привидів, — додала Еліс.

Кораль в цей час уважно вивчав сферу з фрагментом серця міста, що тихенько пульсувала у нього на долоні.

— Сфера реагує на емоції, — сказав він. — І якщо вірити Аркіану...

— Мені завжди треба вірити! — обурено вигукнув дух.

— ...то тільки справжні почуття відкриють портал, — продовжив Кораль, ігноруючи перебивання.

Лін помітила, як його щоки злегка почервоніли, коли він кинув на неї погляд.

"Отже, нам доведеться бути щирими," — подумала вона і легенько усміхнулась.


---

Дорога була непростою.

Павільйон лежав у забороненій частині Академії — тій самій, яку офіційно "закрили на ремонт" ще років сто тому. Старі мости обвалилися, деякі тунелі заросли химерною рослинністю, а навколо постійно виникали ілюзії, які намагалися збити їх зі шляху.

— О, бачите? — показала Еліс на прекрасний луг із золотими маками. — Ілюзія. Там насправді болотяна трясовина.

Ашер, який уже зняв чоботи й збирався бігти босоніж, миттю застиг.

— Я просто... перевіряв! Для науки!

— Звісно, Ашер, — зітхнула Лін.

Вони йшли колоною: попереду Фенрік, що розчищав дорогу магією землі, за ним Аркіан, який тримав захисне поле, а Лін і Кораль ішли пліч-о-пліч, час від часу обмінюючись поглядами і легкими дотиками пальців.


---

Коли вони дісталися до залишків Центрального павільйону, з'ясувалося, що головна брама була замкнена зсередини.

— Ну от, — буркнув Ашер. — Прийшли. А ключа нема.

— Може, варто постукати? — запропонував Кораль з кривою усмішкою.

Лін ступила вперед.

— Давайте спробуємо... так.

Вона поклала долоню на холодний камінь. У відповідь сфера в руках Кораля засяяла яскравіше, а стіна почала тремтіти.

— Ой-ой, — пробурмотіла Еліс.

— Ніколи не довіряйте маленьким дівчаткам з великими ідеями! — вигукнув Аркіан.

Стіна розчинилася у світлі, відкриваючи величезну залу з кам'яним троном у центрі. Над троном — арка, з якої повільно сочилася манова ріка.

А перед троном стояла постать — чи то людина, чи то привид, що пильно дивилася на них.


---

— Тільки ті, хто несуть у серці справжні почуття, пройдуть, — промовив привид.

Лін зустріла погляд Кораля.
Їхній короткий обмін поглядами був достатнім: розуміння, підтримка, любов.

Вони разом ступили вперед, тримаючись за руки. Світло порталу заграло всіма кольорами веселки, а сфера у Кораля спалахнула вогнем.

За мить арка відкрилася, і перед ними простягнулася стежка крізь невідоме.

— Ви зі мною? — спитала Лін.

— Завжди, — відповіли в один голос Кораль, Аркіан, Фенрік, Ашер і Еліс.

І вони ступили в нову пригоду — разом.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 43
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Незвична формула, Наталія Гавдьо», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Незвична формула, Наталія Гавдьо"