Читати книгу - "У дзеркалі, у загадці"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сесілія сказала:
— Ми схожі на Одінових воронів.
— Маєш рацію, — відповів Аріель. — І коли ми сядемо на правицю Бога, розповімо йому все, що побачили.
Трохи згодом вони повернулися до відчиненого вікна і посідали на підвіконні, як сидів Аріель, коли з’явився вперше.
Обоє дивилися на ліжко. Сесілії зовсім не було дивно, що вона бачить себе на ліжку з розсипаним по подушці білявим волоссям. На ковдрі поверх неї лежала стара різдвяна зірка.
— Я справді гарна, коли сплю, — мовила вона.
Аріель міцно стиснув її руку, глянув на неї і сказав:
— Ти ще гарніша, коли сидиш отут.
— Однак цього я вже не можу бачити, бо перебуваю зараз з другого боку дзеркала.
Як тільки вона це сказала, Аріель відпустив її руку.
— Ти схожа, — мовив він, — на розкішного барвистого метелика, який спурхнув із долоні Бога.
Вона кинула погляд у кімнату. Тонесенька смужка ранішнього сонця пролягла через письмовий стіл і підлогу. Кілька промінчиків знайшли під Сесілиним ліжком китайський записник. Він мерехтів і переливався усіма своїми срібними ниточками.
Оглавление 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У дзеркалі, у загадці», після закриття браузера.
