Читати книгу - "Раніше, ніж їх повісять"

Ферро на мить нахмурилася, глянувши на нього, а потім насуплено подивилася на Лоґена. Тоді вирвала бурдюк у нього з рук і схилилася над своєю мискою, наполовину повернувшись до нього кістлявими плечима. Ні тобі «дякую», ні тобі вдячного жесту, але його це не бентежило. Гір, як-не-як, за день не перейдеш.

Він знову опустився біля вогню й подивився, як танцює полум’я, відкидаючи мінливе світло на похмурі обличчя всіх, хто зібрався.

— Хтось знає якісь історії? — з надією поцікавився він.

Кей втягнув повітря крізь зуби. Лютар вишкірився на Лоґена з-за вогню. Ферро навіть не подала знаку, що почула. Цей початок аж ніяк не підбадьорював.

— Ніхто?

Жодної відповіді.

— Тоді гаразд, я знаю одну-дві пісні — може, й слова згадаю.

Він прокашлявся.

— Чудово! — втрутився Баяз. — Якщо це врятує нас від пісні, я знаю сотні історій. Що ви бажали почути? Історію кохання? Комедію? Оповідку про сміливість усупереч усьому?

— Про це місце, — перервав його Лютар. — Про Стару Імперію. Якщо це була така видатна країна, то як вона докотилася до цього? — Він різко махнув рукою на напіврозвалені стіни та те, що, як усі вони знали, лежало за ними. Ніщо, миля за милею. — До пустки.

Баяз зітхнув.

— Я міг би розповісти про це, але нам пощастило, що в нашій маленькій подорожі також бере участь уродженець Старої Імперії, який до того ж завзято вивчає історію. Майстре Кей! — Учень ліниво підвів погляд, відірвавши очі від багаття. — Ти не проти нас просвітити? Як Імперія, колишній блискучий центр світу, дійшла до такого становища?

— Це довга історія, — пробурмотів учень. — Мені почати з початку?

— А з чого ще взагалі починати?

Кей знизав кістлявими плечима й заговорив.

— Усемогутній Еуз, нищитель демонів, зачинювач воріт, батько світу, мав чотирьох синів, і кожному з них дав певний дар. Найстаршому з них, Джувенсові, він подарував хист до високого мистецтва — уміння змінювати світ за допомогою магії, обмеженого знаннями. Другому його синові, Канедіасові, дістався дар творення, формування каменю й металу відповідно до власних цілей. Третьому своєму синові, Бедешу, Еуз дав уміння розмовляти з духами та нав’язувати їм свою волю. — Кей солодко позіхнув, прицмокнув губами та кліпнув на вогонь. — Так народилися три чисті дисципліни магії.

— А я думав, що в нього було четверо синів, — буркнув Лютар.

Кеєві очі ковзнули вбік.

— Так і було, і саме в цьому криється корінь загибелі Імперії. Наймолодшим сином був Глустрод. Йому мав відійти дар спілкування з Потойбіччям. Таємниці викликання дияволів із нижнього світу та підкорення їх власній волі. Але це заборонив Перший закон, і тому Еуз не дав наймолодшому синові нічого, крім свого благословення, а всі ми знаємо, чого вони варті. Він навчив решту трьох своїх таємниць, кому які дістались, і пішов, наказавши синам принести у світ порядок.

— Порядок. — Лютар кинув свою тарілку на траву біля себе та зневажливо оглянув тінисті руїни. — Вони недалеко просунулися.

— Попервах було навпаки. Джувенс енергійно пішов до своєї мети та спрямував на її досягнення всю свою силу й мудрість. Знайшов народ, який припав йому до душі, людей, що жили біля Аосу, і подарував їм закони й навчання, уряд і науку. Дав їм уміння, потрібні для завоювання сусідів, а їхнього ватажка зробив імператором. Син правив після батька, рік минав за роком, а країна росла і процвітала. Землі імперії тягнулися на півдні до самої Іспарди, на півночі — до Анконуса, а на схід — аж до берегів круга Морів і навіть далі. Один імператор правив за другим, але Джувенс завжди був поруч: скеровував, радив, формував усе відповідно до свого великого задуму. Все було цивілізовано, все було мирно, всі були вдоволені.

— Майже всі, — пробурмотів Баяз, тицяючи сучком у готовий згаснути вогонь.

Кей широко всміхнувся.

— Ми забули про Ґлустрода, достоту як його батько. Про знехтуваного сина. Відкинутого сина. Ошуканого сина. Він випрохував у всіх трьох братів якусь частку їхніх таємниць, але вони ревно оберігали свої дари, і всі троє йому відмовили. Він поглянув на те, чого досягнув Джувенс, і невимовно розізлився. Знайшов на світі темні куточки й потай заходився вивчати ті науки, що їх заборонив Перший закон. Знайшов на світі темні куточки й торкнувся Потойбіччя. Знайшов темні куточки й заговорив мовою дияволів, а тоді почув, як йому відповідають їхні голоси. — Кеїв голос стишився до шепоту. — І ці голоси сказали Ґлустродові, де копати...

— Чудово, майстре Кей, — строго перервав його Баяз. — Схоже, твоє володіння історією значно покращилося. Втім, не марнуймо часу на деталі. Ґлустродові розкопки можна відкласти на якийсь інший день.

— Звичайно, — пробурмотів Кей, виблискуючи очима у світлі вогню. На його худорлявому обличчі виднілися темні западини. — Вам краще знати, майстре. Ґлустрод снував плани. Стежив із тіні. Збирав таємниці. Лестив, погрожував і брехав. Він швидко змушував слабких волею служити своїм цілям і нацьковував сильних волею одне на одного, бо був хитрий, чарівливий і гарний на вроду. Тепер він повсякчас чув голоси з нижнього світу. Вони радили йому всюди сіяти розбрат, і він їх слухав. Вони спонукали його їсти людську плоть і красти людську силу, і він так і чинив. Вони наказували йому шукати демонокровок, які ще лишалися на світі, зацураних, ненавидимих, вигнаних, і створити з них армію, і він послухався.

Щось торкнулося ззаду Лоґенового плеча, і він мало не підскочив на місці. Над ним стояла Ферро, простягнувши бурдюк із водою.

— Дякую, — буркнув він, узявши в неї бурдюк і вдаючи, ніби його серце не стукає об ребра.

Швидко відпив добрий ковток і повернув на місце корок, пхнувши його долонею, а тоді поклав бурдюк поруч із собою. Підвівши погляд, він побачив, що Ферро не ворухнулася. Так і стояла над ним, дивлячись на танцююче полум’я. Лоґен посунувся на крок, звільняючи місце. Ферро насупилася, втягнула повітря крізь зуби, копнула землю, а тоді поволі сіла навпочіпки так, щоб між ними залишилося вдосталь місця. Витягнула руки до вогню й вишкірила на нього блискучі зуби.

— Там холодно.

Лоґен кивнув.

— Ці стіни не дуже захищають від вітру.

— Ні.

Її очі, швидко оглянувши всіх, знайшли Кея.