Читати книгу - "Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства"

рівня). Одначе перехід на космічний рівень розпочинається насамперед не з польотів у Космос, а з радикального підвищення морального рівня людей. Не випадково всі, хто мав контакт з НЛО і гуманоїдними образами, розповідають про невдоволеність інопланетян нашою моральністю, про їх стурбованість з приводу порушення нами моральних законів Всесвіту (конкретніше, відомих десяти заповідей). Нас не можна виводити на космічний виток розвитку цивілізації, бо ми надміру брехливі, легковажні, жорстокі. Таких не приймають у космічну співдружність цивілізацій. Таких не можна залучати до знань космічного рівня так само, як не можна дикуну довірити пульт управління ядерною установкою. Ось чому ми бачимо «сплеск» космічної уваги до нас останніми десятиріччями. Можливо, готується нова, глибока корекція еволюції землян, аби підготувати їх до вступу в постхристиянську еру.

Чи потрібно Вседержителю, як генералові старих часів, для контролю за ходом битви бути присутнім у різних місцях поля бою або посилати туди кур'єрів? Ні ж бо! У нього є інші можливості — інформаційні. Більше того, без особистої присутності можна обійтися не тільки, коли йдеться про контроль, а й про вплив на хід спостережуваних процесів, у тому числі й для силових впливів. Для цього не знадобиться пересувати енергію або речовину на космічні відстані: досить дати сигнал. А вже сигнал на місці здатен «розв'язати» будь-яку енергію, привести в дію будь-які матеріальні сили, здійснити такий «полтергейст», що не тільки сковорідки на кухні витанцьовуватимуть, а й гори зсунуться з місць. Саме у цьому й полягає сила інформації — символу, слова, закодованого повідомлення. Недаремно ж кажуть: ефект розвідника (інформатора) може дорівнювати бойовому ефекту цілої дивізії.

Щодо інопланетян, то йдеться про цивілізації (що випередили нас на тисячі літ), яким Всесвітній Розум став набагато ближчим, і Вседержитель наділив їх великою компетентністю у світових справах. Можна бути певним: якщо якісь інопланетяни (а їх багато) не зацікавляться нами… в гастрономічних цілях, то й літати їм на Землю немає сенсу (як нам їхати на вокзал, аби дізнатися про час відправлення поїзда — можна зателефонувати).

Усе це пречудово вкладається в інформаційну парадигму. До слова, і найважче у християнському догматі питання Святої Трійці (Що це? Чому саме Трійця? і т. д.), з приводу якого протягом віків точаться богословські суперечки, дуже просто можна пояснити інформаційною парадигмою. Трійця тому, що є (завжди має бути) джерело інформаційного впливу (Отець), власне, інформація (Дух Святий) та носій інформації (Син). Тільки така «тріада» дає змогу божественному началу справляти ефективний вплив на справи земні.

Очевидно, настає епоха, коли ми конкретніше дізнаємося, нарешті, хто ж ми є насправді, звідки ми, який механізм функціонування нашої душі як космічного феномена. Ні, ми не тварини, позбавлені пір'я і шерсті, і не елементи продуктивних сил, ми — мікрокосми, у яких, як у краплині роси, відбиваються всі закони світобудови. Душа — рефлектор Космосу, її включено у космічну драму; крізь неї проходить могутнє космічне протистояння сил світла (добра) і сил пітьми (зла). І наш контакт з позаземним Розумом здійснюється не шляхом збивання «тарілок», захоплювання їх екіпажів, допитів ув'язнених або, навпаки, шляхом потрапляння до них у полон (такі наші домисли сприймаються, мабуть, позаземним Розумом як маячня дикунів), а шляхом усвідомлення космічної гармонії, морального самовдосконалення, самопідготовки до великої зустрічі в інформаційному полі Всесвіту.

Не ми підемо на відкритий контакт (ми — пасивна і безпорадна сторона), а вони. І вони давно готові: для цього не потрібні міжзоряні перельоти. Були б тільки готові ми… І хочеться завершити тим, з чого почали: головний шлях до контакту зі Світовим Розумом — в усвідомленні глибин своєї душі. Процес цей має супроводити всю історію людства: йому немає кінця-краю. Як говорив великий німецький філософ І. Кант, є і лишатимуться дві великі таємниці: зоряне небо над нами і моральний Закон всередині нас. І це — довіку.

АРІЇ ЛІВІ, АРІЇ ПРАВІ…

Свет и тьму, жизнь и смерть, правое и левое… нельзя отделить друг от друга.

Евангелие от Филиппа [Апокрифы древних христиан. — СПб., 1992. — С. 33]

— Людська історія відображає споконвічну боротьбу космічних світлих і темних сил, добра і зла. Звідси і бере свій початок проблема «лівизни» і «правизни», яку аналізували у свій час Тейяр де Шарден і В. Вернадський. Вони підкреслювали її космічний діапазон, велике методологічне значення для формування правильного розуміння історичного процесу [Див.: Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987; Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление. — М., 1991].

Слідуючи за науковими авторитетами, ми також переходимо до розгляду арійського руху в режимі: ліві — праві. Адже без урахування величезної мутації, здійсненої Промислом Божим в еволюції каїнітської гілки людства та її розколу на «лівих» і «правих», ми мало що зрозуміємо в подальшому розвитку світу, будемо постійно плутати «праве» з «лівим — світлих індоаріїв, які запліднили вашу Аратту і всю Європу, з темними людиноненависниками — арійцями із свастикою.

Поза усяким сумнівом, лівоарійські осатанілі «завихрення», котрі періодично здіймаються на історичних просторах (взяти хоча б Німеччину [Про фашистську форму лівоарійства ми поговоримо в окремому розділі]), виникають далеко не на пустому місці. Що характерно, тут спрацьовують не тільки соціальні, генетичні, а й позаземні, езотеричні чинники етноеволюції.

Зважаючи на те, що йдеться значною мірою про космічне суспільствознавство і роз'яснити вашому брату-матеріалісту двовекторність арійського руху буде не так-то просто, почнемо розмову від самого Адама.

НАДЛЮДИНА І «БОЖА ЛЮДИНА»

Слушайте, я учу вас о Сверхчеловеке! Ф. Ницше

— На третьому історичному колі, — продовжував Гуру, — відбулася досить серйозна мутація в генезисі обох гілок людства: каїнітів і сіфітів.

У каїнітів це сталося в коліні Мехіаеля, що означає «вражений Богом». У сіфітів — у коліні Єноха (сина Іареда, якого не слід плутати з Єнохом — сином Каїна). Єнох означає «посвячений» або ще «перетворювач». Мехіаель і Єнох, як записано у Біблії, родили Мафусаїла («людину Божу»). У Тлумачній Біблії зазначається, що фраза «Ірад народив Мехіаеля» («враженого, знищеного Богом») містить у собі натяк на якесь особливе Боже напучування забудькуватих каїнітів. Що це було, з певністю сказати важко, але зрозуміло одне: каїніти (потомки Богом проклятого Каїна) «зазнали небесної кари». А вираз «Мехіаель народив Мафусаїла («людину Божу»)» також є натяком на упокорення пихатих потомків Каїна, їх звернення до Бога [Див.: Толковая Библия. — СПб., 1904–1907. —Т. 1. — С. 39]. Нижче ми більш детально зупинимось на цих біблійних деклараціях.

Історія людства, як записано в Тлумачній Біблії [Див: Толковая Библия.—T.l. — С. 36], починається з Єноха І, старшого сина Каїна.