Читати книгу - "Попелюшка мимоволі, Надія Голубицька"

Затамувавши подих, Варя опустилася на відсунутий Дмитром для неї стілець з крученою вузькою спинкою. Розкривши меню, Варя втупилася на незрозумілі назви страв. Вона хоч і знала італійську, але не звикла харчуватися в ресторанах, почала панікувати. Добре ще, що не потрібно було перекладати Дмитру, поруч вказувалися тіж назви страв англійською. І він з видом знавця вивчав меню, а їй чомусь в голову лізли лише піца і паста. Вона відчувала себе не в своїй тарілці і втомлено відклала меню на край столу. В ту ж мить як з-під землі біля неї виник офіціант, для якого це стало знаком того, що клієнт готовий зробити замовлення. Прекрасно розуміючи, як нерозумно вона виглядає, і боячись, що Дмитро запідозрить недобре, побачивши, що вона не тільки «забула», куди їздила, але і як поводитися, вона постаралася взяти себе в руки. Вона змогла запитати у офіціанта, що він може їй порекомендувати. Замовивши салат від шефа з якоюсь гучною назвою і морепродуктами, вона змогла, нарешті, видихнути, але вечір був безнадійно зіпсований. Адже вона не могла дозволити собі розслабитися і бути самою собою, потрібно було тримати марку Ліз, зважувати кожне слово і кожен рух, і це ставало для неї нестерпним.